Напевно, кожен хлопчик з дитинства захоплюється якимось спортом. Найчастіше обирають футбол, але не кожному вдається досягти в ньому успіху на професійному рівні, адже конкуренція шалена.
Зазвичай ситуація складається так, що футболісти популрярні лише в Україні. Що ж у сьогоднішнього нашого героя все з точністю навпаки. За свою яскраву кар’єру він жодного матчу не зіграв за український клуб, але виступав за збірну. Сьогодні ми хотіли б вам розповісти про футболіста дитинство та юність якого пройшла в Одесі Андрія Вороніна. Як йому вдалося підкорити німецьку Бундеслігу та пограти в одному з найкращих клубів Англії? Про це у нашому новому матеріалі на odesa.one.
Початок кар’єри
Народився Андрій Воронін 21 липня 1979 року в Одесі. До середини дев’яностих він входив до футбольної школи «Чорноморця». Кар’єру Андрій продовжив у місті Менхенгладбах, яке розташувалося на заході Німеччини, де заграв за місцеву «Борусію».
Свій перший матч у вісімнадцятирічному літньому віці одеський футболіст провів одразу у Бундеслізі проти «Баварії» Мюнхен. Вона є найтитулованішим клубом не лише в Німеччині, а й у всьому світі. Непоганий старт для українця, проте більшість ігор Андрій провів за молодіжну команду «Борусії». На рахунку Вороніна у Бундеслізі сім матчів та один гол.
Перехід у «Майнц»
Все ж таки Андрій був молодий, а ігрової практики йому не вистачало, бо в «Борусії» на полі його випускали рідко. У зв’язку з цим спочатку двохтисячних одесит переходить до «Майнцу», який тоді перебував у другій футбольній лізі Німеччини.
Грав Воронін на позиції нападника, а вже у своєму другому сезоні у німецькому клубі він забив двадцять голів за сезон. Завдяки таким показникам український футболіст став найкращим бомбардиром турніру.
Повернення до Бундесліги
Після таких успішних виступів різні сайти та видання, у тому числі UEFA називали Андрія найпопулярнішим футболістом Німеччини. Його хотіли підписати німецький «Штутгарт» та італійська «Болонья». Крім цього, ним цікавилося київське «Динамо», а «Майнц» у якому тоді ще перебував одеський футболіст пропонував продовжити контракт.
Однак Воронін обрав «Кельн», який тоді лише виграв другу Бундеслігу і мав перейти до першої ліги Німеччини. Але на жаль сезон 2003/04 вийшов для німецького клубу не таким вдалим, і вони вилетіли з Бундесліги.
Андрій же повертатися до другої ліги не збирався. Тому 2004-го року він підписує контракт з «Байєром». Виявилось, що керівництво клубу вже давно стежило за грою Вороніна. Їхнє бажання на футболіста посилилося після матчу «Кельн» — «Байєр» у якому українець зробив один гол та асист. А поєдинок закінчився з рахунком 2:2.
Після цього в заголовках німецької преси з’явилися новини про те, що Андрій один впорався з усією елітою «Байєра». Перші два сезони за клуб із Леверкузена він провів ідеально: часто обводив тодішніх зірок футболу і багато забивав. Проте на третій рік виступів гра нападаючого пішла на спад. Сам Андрій поділився, що продовжувати контракт із «Байєром» він не має наміру.
Переїзд до Англії
Після того як Андрій оголосив про те, що хоче піти з команди з ним почали цікавитися клуби з найтоповіших футбольних ліг. Серед яких: Франція, Італія, Англія, Іспанія та Шотландія. Одесит мав прийняти складне рішення. З’явилося все більше чуток, що він перейде до «Селтіка».
Проте 26 лютого 2007 року «Ліверпуль» оголосив про підписання нападника «Байєра». Тільки на той момент він уже був вільним агентом. Дебютував Воронін в англійській команді 11 серпня 2007 року, коли в першому матчі Прем’єр-ліги проти «Астон Вілли» замінив Фернандо Торреса. Голом одесит зумів відзначитись вже через 4 дні у матчі з французькою «Тулузою», який відбувся в рамках третього відбіркового раунду Ліги Чемпіонів. Саме удар Вороніна приніс «червоним» перемогу.
Восени наступного року Вороніна відправили в оренду до німецької «Герти». Справи у нього там йшли більш ніж чудово. Так перший гол за «Герту» Андрій забив своєму колишньому клубу «Байєру». Пізніше він зумів зробити дубль у ворота мюнхенської «Баварії», а вже через два тури відзначився хет-триком у матчі з «Енергі Котбус».
Відігравши сезон, футболіст оголосив, що повертається до «Ліверпуля». Там йому доводилося конкурувати із зірковим складом англійської команди. Серед яких: Фернандо Торрес, Стівен Джеррард та Дірк Керт. Наступні півроку в клубі проходили здебільшого на лаві запасних.
Перехід у «Динамо»
Відсутність ігрової практики у «Ліверпулі» звичайно ж не влаштовувала Андрія. Він вирішив змінити клуб і так взимку 2010 року відбувся трансфер з переходу Вороніна до московського «Динамо» за який довелося заплатити 2 мільйони євро.
Одинадцятого лютого відбувся перший матч Андрія за російський клуб проти іспанської «Картахени», де він відзначився голом. Дебют у прем’єр-лізі відбувся навесні проти «Спартака», де з рахунком 1:0 перемогли «Динамо». Влітку ж у матчі з «Локомотивом» він забив свій сотий гол за клубну кар’єру. Також у тому поєдинку він відзначився трьома асистами, а вже дванадцятого серпня контракт було продовжено до 2014 року. За результатами сезону 2011/12 уболівальники визнали його найкращим гравцем команди.
Незважаючи на такі визначні успіхи та результативність влітку 2012-го року Вороніна було відправлено на правах оренди до німецької «Фортуни». Причиною цього стали розбіжності з головним тренером Сергієм Сілкіним. Сам Андрій назвав цей перехід одним із найгірших за свою кар’єру. Грати він не міг: спочатку його не ставили в стартовий склад команди і залишали на лаві запасних, а пізніше він отримав кілька серйозних травм. У тому числі й перелом носа.
Влітку 2013-го року він повертається до «Динамо», де на той момент вже був новий тренер з Румунії Дана Петреску. З ним вони зуміли порозумітися і так вже в першому турі сезону 2013/14 Воронін відзначився голом у ворота «Волги».
Згодом Андрій зробив хет-трік у ворота «Уралу» всього за один тайм. Однак восени футболіст отримав травму шиї та переніс операцію, після чого московське «Динамо» не захотіло продовжувати з ним контракт. Воронін планував повернутися грати до Німеччини, проте так нікуди і не перейшов, а літом 2014-го року оголосив про завершення кар’єри.
Збірна України
Яскраву гру Андрія помітили на батьківщині ще коли він грав за «Борусію». Вже наприкінці дев’яностих він отримав запрошення до молодіжної збірної України, а 2002-го йому виділили місце в основному колективі.
У березні пройшов перший матч Вороніна у складі національної команди проти Румунії. На жаль, «жовто-сині» поступилися з рахунком 4:1. Тренером збірної тоді був Леонід Буряк, а в колективі окрім нього грали Андрій Шевченко, Сергій Ребров та Андрій Воробей. Конкурувати з такими нападниками було дуже складно.
Однак після того, як українське футбольне керівництво дізналося про успіхи Андрія в Німеччині, йому надали шанс. Так, у вересні 2002-го на відбірному турнірі на Євро-2004 він вразив ворота збірної Греції, а в березні наступного року забив іспанцям.
Пізніше у складі збірної України одесит вийшов у чвертьфінал чемпіонату світу 2006-го року в Німеччині, де футболісти поступилися Італії, яка стала переможцем турніру. Це був визначний результат, а тренер Олег Блохін був включений до списку 10 найкращих тренерів національних збірних світу.
Взимку 2011-го газета «Український футбол» визнала Андрія Вороніна найкращим гравцем України за результатами сезону. На Євро-2012 у матчі проти Англії Україні не зарахували гол, який як пізніше виявиться мав місце. Таким чином вони посіли третє місце у групі та заробили десять мільйонів призових. Одразу після турніру Андрій оголосив про завершення кар’єри у збірній України.
Тренер Воронін
Все життя Андрія проходило у футболі. Тому не дивно, що він не міг просто так узяти і розпрощатися із цим заняттям. У 2016-му році він пройшов курси в Українській асоціації футболу та отримав диплом тренера.
Так наступного року він приступив до роботи в німецькому клубі «Бюдеріх», де на його рахунку шість перемог, дві нічиї та сім поразок. Влітку того ж року покинув колектив, оскільки не впорався з поставленими завданнями.
В 2017-му році спілкувався з приводу роботи у збірній України з Андрієм Шевченко. Однак так і не склалося, а на його місце взяли іншого відомого українського футболіста Олександра Шовковського.
З осені 2020 року перебував у тренерському штабі Сандро Шварца в московському «Динамо». Однак після вторгнення Росії в Україну залишив країну і посаду, а також розірвав контракт з клубом.