Одеська область розпочала осінню посівну. Серед основних культур регіону, як і раніше, варто виділити озиму пшеницю, озимий ячмінь і жито. Більше на сайті odesa.one.
У нашому матеріалі, з посиланням на Суспільне.Одеса, ми розповімо про перші результати посівної, а також про важливість експорту “зерновим коридором”.
Аграрні досягнення
За словами Алли Стоянової, голови Департаменту агрополітики Одеської обласної військової адміністрації, наш регіон уже засіяв близько двадцяти тисяч гектарів землі.
Так, чиновниця наголошує, що посівна площа практично не змінилася. Є лише найменші відхилення. Крім того, збереглося багато залишків торішнього зерна. Щодо нового врожаю, то його вдалося зібрати приблизно тридцять п’ять мільйонів тонн.
Популярність овочівництва
Війна сильно вплинула аграрну сферу.
Несподівано підвищився інтерес до овочівництва.
За словами Алли Стоянової, це пояснюється тимчасовою відсутністю херсонської зрошувальної системи. І тим, що на овочі є величезний попит. Аграрії на Одещині активно будують нові модульні теплиці.
Поліпшення експорту
Відносно зернового експорту, то голова Департаменту агрополітики повідомила, що до вересня експортний рівень агропродукції повернеться на довоєнний рівень.
Також чиновниця зазначила, що станом на кінець серпня 2022-го ми вивезли майже вісімсот тисяч тонн зерна. І такий результат дуже непоганий. Адже коли почалася повномасштабна війна, експорт взагалі був відсутній. А коли запрацював “зерновий коридор”, з’явилася велика надія. Вона стосується того, що через порти Одеського регіону можна буде щомісяця вивозити три мільйони тонн. Поступово це дозволить повернутись до звичних щомісячних експортних показників у п’ять-шість мільйонів тонн.
Проблема з добривом
Подорожчання палива та інших ресурсів призвело до погіршення ситуації з добривом.
Так, за словами Алли Стоянової, через дорогі виробничі ресурси в Україні майже не виробляють добрива. Тому ми поступово стаємо імпортозалежними щодо добрив.
Брак підтримки держави
Чиновниця повідомила, що агросектор Одеського регіону відчуває сильний брак державної підтримки.
В 2021-тому державна допомога аграріям становила два євро на гектар. А в 2022-му вона зросла до одинадцяти євро. Однак Європа давно платить своїм аграріям близько трьохсот євро на гектар.
Тому можна сміливо стверджувати, що війна завдала агросектору чималих збитків. Адже “зелений коридор” викликав досить бурхливу реакцію на ринку. На початку війни ціна продовольчої пшениці становила три гривні за кілограм. Таким чином, тонна коштувала три тисячі гривень. Коли відкрився коридор, ціна зросла до семи тисяч за тонну. При цьому собівартість, за умов підвищення цін на ресурси, становить дев’ять із половиною тисяч гривень.
Питання робочої сили
Щодо робочої сили в агросекторі голова Департаменту агрополітики повідомила, що працівників цілком вистачає. Принаймні їх кількість дозволяє не зупиняти процес виробництва. Звісно, є й винятки.Але вони переважно стосуються дуже маленьких господарств і тих, які не є юридичними особами.
Фото: facebook.com/Алла Стоянова, Суспільне.Одеса
