Одеса асоціюється з морем, приємним відпочинком, прогулянками по Дерибасівській і фотосесіями біля Оперного. Театри, виставки, романтичні вечірні променади, різноманітна архітектура — все це і багато іншого спливає у свідомості при згадці перлини біля Чорного моря. Однак, крім багатої художньої культури, Одеса також має цікаву історію астрономічних досліджень, які, на жаль, мають всі шанси залишитися лише історією, пише odesa.one.
Коротко про історію обсерваторії
Одеська обсерваторія, заснована ще в 1871 році і розташована в парку Шевченка, свого часу була однією з найуспішніших і наймасштабніших в Україні. Як і багато інших значних дослідницьких центрів (наприклад, як одеський ботсад), обсерваторія була відкрита при університеті і була частиною кафедри астрономії. Внаслідок реорганізації навчального закладу одеська обсерваторія на якийсь час стала державною, але нині вона знову є частиною університету і за сумісництвом учасницею Української Астрономічної Асоціації.
Що приємно, обсерваторія протягом майже всієї історії справно функціонувала і живилася необхідними ресурсами (здебільшого грошовими) для забезпечення якісної наукової роботи. Більш того, за часів німецької окупації і влади СРСР цей об’єкт не постраждав і не зазнавав ні грабежів, ні інших катастроф. Це не особливо дивно, адже наукові досягнення в різних сферах, а особливо по темі космосу, дуже високо цінувалися (та й цінуються досі, ось тільки не фінансуються).
Технічне забезпечення
Однією з головних визначних пам’яток одеської обсерваторії є старовинний астрограф: іншими словами, великогабаритний телескоп, який робить знімки досліджуваних об’єктів. Несучи в собі пам’ять дотиків великих вчених, до сих пір функціональний астрограф все ще є одним з головних інструментів одеських астрологів під час роботи. Крім практичного використання, астрограф також є естетичним експонатом для гостей обсерваторії.
Крім телескопа, своїм віком може похвалитися меридіанне коло Репсольда, без якого у людства явно було б набагато менше зоряних каталогів. Цей інструмент використовується для реєстрації руху небесних тіл, фіксуючи моменти, коли вони перетинають небесний меридіан.
Крім ще кількох, менш габаритних телескопів, рефлекторів і інших технічних приладів в розпорядженні працівників обсерваторії є одна з найбільших склотек, що налічує приблизно 100 тисяч зразків. З таким архівом, одеська обсерваторія займає третє місце в світі за цим параметром, поступаючись тільки обсерваторіям Гарварда і Зоннеберг.
Знамениті вчені, які працювали в обсерваторії
Кононович Олександр
Уродженець Таганрога і згодом учений Одеси, Кононович Олександр зробив величезний внесок в науку своєю роботою з вимірювання Марса, Юпітера і Сатурна, систематичним спостереженням за Сонцем, фіксацією змін сонячних плям і наглядом за протуберанцями. У тому числі пан Кононович був свого часу успішним наставником.
Володимир Цесевич
Також успішний педагог родом з Києва, пан Цесевич зробив важливий внесок в астрономію своїми спостереженнями за динамікою змінних зірок (це такі, яскравість яких змінюється в залежності від фізичних процесів в зоні достатньої близькості). Систематичне дослідження тривало не рік і не два — воно зайняло у вченого 60 років і в підсумку стало одним з наймасштабніших і важливих.
Крім цієї грандіозної роботи, Володимир Цесевич також розробив кілька наукових методів, які значно полегшили дослідницьку діяльність астрономів, а до всього результати його досліджень були напрочуд точними.
Зінаїда Аксентьєва
Одеситка-вчена під час своєї роботи в обсерваторії склала гравіметричну мапу України — цей науковий об’єкт містить інформацію про гравітаційні аномалії конкретних ділянок. Також вона вивчала природу припливів, а нарівні зі своїми науковими дослідженнями була ще й хорошою організаторкою, і під її управлінням дослідні проекти були більш успішними: наприклад, Полтавська обсерваторія, маючи в команді пані Аксентьєву, стала провідною у вивченні обертання Землі.
Також з-під пера Зінаїди Аксентьєви вийшло кілька наукових робіт, і в цілому за грандіозний внесок в науку вона отримала ряд нагород, серед яких звання заслуженого діяча науки радянської України.
Валентин Глушко
Ще один одесит, який зробив великий внесок у розвиток астрономії і ракетобудування. Під керівництвом одесита був створений рідинний ракетний двигун РД-107, який в підсумку буквально просунув людство в космос. Також він зробив внесок у розробку ядерної балістичної ракети Р-5, в яку завдяки пану Глушку були встановлені одні з найбільш надійних двигунів.
Нарівні з успішними розробками в сфері ракетобудування, Валентин Глушко займався громадською діяльністю і був частиною Ради Національностей СРСР, членом центральної комуністичної партії та координував складні наукові роботи.
Що цікаво, свого часу радянський журналіст і популяризатор науки Ярослав Голованов відзначав, що пан Глушко був терплячим і відповідальним вченим, який не підвищував голос на своїх колег і підлеглих.
На честь одесита названий один з кратерів Місяця й астероїд. Також його численні досягнення відзначені значною кількістю нагород.
Йосип Тимченко
Більш відомий як родоначальник кіноіндустрії (особливо в Одесі, адже його розробки під час перебування там були проривом і стали однією з головних передумов до створення одеської кіностудії), вчений-механік Тимченко в першу чергу прославився створенням фототехнічні апарату, який став прототипом відеокамери.
Крім вищезгаданого фотографічного устаткування Йосип Тимченко розробив програмну техніку, яка дозволяла вивчати рух небесних тіл. Плюс до всього, йому належать розробки безлічі метеорологічних приладів — ртутний барометр, анемограф (для вимірювання та фіксації швидкості вітру та його напрямку), плювіограф (він же дощомір).
Звичайно, це тільки частина довгого списку великих учених, які зробили свій внесок в науку в стінах одеської обсерваторії.
Проблеми фінансування
Наукова установа не має на увазі комерційної діяльності та залежить виключно від державного фінансування. На жаль, одеська обсерваторія серйозно недоотримує необхідні грошові ресурси, що змушує її працівників самостійно створювати і покращувати прилади для досліджень, які можна було б просто купити, значно прискоривши роботу. І навіть якщо якісь необхідні речі вчені можуть створити для себе самостійно, на збір високоякісної сучасної техніки їм не вистачає грошей, про що доповідав «Таймер» ще в 2010 році.
На жаль, ця інформація залишилася актуальною і по сьогоднішній день. Багато що з обладнання не автоматизоване, тому деякі дані доводиться обробляти вручну — цією та багатьма іншими проблемами свого часу ділився зі студентами-гостями обсерваторії Мурников Борис, автор наукових статей та старший викладач кафедри теоретичної фізики та астрономії Одеського національного університету імені І. І. Мечникова.
Так вийшло, що можновладці мало зацікавлені в розвитку астрономії в Одесі як мінімум, не дивлячись на зростання інтересу до космічної тематики серед населення не тільки України, але і всієї планети. Неможливо сперечатися з тим, що пересічний громадянин з більшою ймовірністю буде знати, хто такий Ілон Маск, але не буде уявляти собі масштабів наукових робіт в одеській обсерваторії, яка могла б зробити не менш інноваційні прориви, якби у неї було заслужене підживлення ресурсами.
Втім, обсерваторія не здається. Незважаючи на занепад в економічному плані, вона продовжує функціонувати, і нарівні з науковою роботою і організацією конференцій з астрономії також є свого роду атракціоном: в ній часто проводяться екскурсії, під час яких можна доторкнутися до величезного телескопу, просякнутого історією.
Фото: https://culturemeter.od.ua/, http://viknaodessa.od.ua/ та https://www.the-village.com.ua/