У 1919 році в Одесі світові шахи могли понести велику втрату. У підвалах НК.ледве не розстріляли шахову зірку і майбутнього чемпіона світу. Але на його шляху зустрівся одеський шахіст Яків Вільнер. Далі на odesa.one.
Альохіна чекала куля
Незважаючи на військове і політичне лихоліття, в 1918 р. в Одесі планувався престижний шаховий турнір. Олександр Альохін мав намір брати в ньому участь. Але ситуація в місті – хронічна зміна влади – не дозволила його провести. Альохін залишився в місті і заробляв сеансами одночасної гри. У квітні 1919 р. Одесу зайняли більшовики. Незабаром Альохіна заарештувало НК. Є версія, що за доносом одного з тих, хто програв йому. Перебування в чекістському підвалі на Катерининській площі не обіцяло дворянину, синові депутата Держдуми нічого хорошого. Відомий історик С. Мельгунов у своїй книзі про червоний терор докладно розповідає про масові нічні розстріли в Одесі в цей період. Чекала куля і Альохіна. Але він вижив. У різних поширених красивих легендах і навіть дослідженнях його біографії порятунок видатного шахіста приписувався то голові Реввійськради Льву Троцькому, то відомому більшовику Дмитру Мануїльському. Однак їх в той час в Одесі взагалі не було.
Вільнер зв’язався з Раковським
Вивчаючи спогади очевидців, одеські історики встановили, що врятував Альохіна від розстрілу відомий одеський шахіст Яків Вільнер, який працював в службі діловодства в ревтрибуналі. Він побачив прізвище Альохіна в розстрільному списку. Вільнер негайно зв’язався з головою Раднаркому України Християном Раковським, з яким був знайомий. Раковський чув про шахіста Альохіна і віддав наказ звільнити його. Розповідають, що сталося це буквально перед розстрілом. Альохіна випустили на свободу і навіть прийняли на роботу в іноземний відділ Одеського губвиконкому. Так завдяки Якову Семеновичу Вільнеру був врятований для шахів видатний Олександр Олександрович Альохін.
Як потрапив Я. Вільнер в ревтрибунал? Як відомо, більшовики примусово мобілізували в армію. Тих, хто переховувався, могли і розстріляти. Шахіст і шаховий історик Сергій Ткаченко, який вивчав цю тему, відзначає, що у Вільнера були дуже серйозні проблеми зі здоров’ям (астма), від відправки на фронт його звільнили і направили на роботу в ревтрибунал. Членом партії більшовиків він не був. Та й виживати якось треба було зубожілому населенню в місті, яке правителі піддавали насильству і грабежу, а порядок все не наступав. Ось і йшли люди на службу до влади, щоб прогодувати себе і сім’ю.
Після
У 1920 р. Олександр Альохін виграв перший чемпіонат РРФСР. У 1921-му переселився з Росії до Франції. У 1927 р. став чемпіоном світу в поєдинку проти «непереможного» Капабланки.
А Яків Вільнер після Громадянської війни займався організацією шахового життя в Одесі і радянській Україні. Незважаючи на слабке здоров’я, в 1918-1928 рр. п’ять разів ставав чемпіоном міста, тричі був чемпіоном України. Був учасником чемпіонатів Радянського Союзу, першим в Одесі отримав звання майстра спорту СРСР з шахів. Помер дуже рано – йому було всього 31 рік.
А в 1946 р. був знайдений мертвим в португальському готелі 53-річний чемпіон світу Альохін. Загадка його смерті досі розбурхує тих, хто цікавиться його біографією і творчістю.