Знамениті готелі Південної Пальміри дореволюційного періоду

Іноземні мандрівники і комерсанти з першого дня Одеси цікавилися нашим містом. Так що немає нічого дивного в тому, що готельні заклади у нас завжди користувалися великим попитом і популярністю. Сучасні представники цієї сфери, звичайно, вражають своїм оформленням і декором, як внутрішнім, так і зовнішнім, але найпрекраснішими є місця, які мають цікаву і довгострокову історію. 

Ці легендарні готельні заклади часто згадували в показували в кінематографі і літературних творах, і вони впливали на процес формування одеського духу, пише odesa.one.

Деякі з них і сьогодні продовжують приймати гостей міста, а якісь, на жаль, не дійшли до наших днів. 

У нашому матеріалі з посиланням на folga.com.ua піде мова про найвідоміші готельні заклади старого міста. 

Готельні “предки” 

Перед тим, як в місті виникли повноцінні готелі, в Південній Пальмірі був зоряний час заїжджих дворів. В першу плеяду яких увійшов той, який був організований князем Жеваховим в 1812-тому. Він мав назву “Княжого двору”, в якому могла зупинятися чиста і охайна публіка. Купецький прошарок це цілком влаштовувало, а ось заможним людям таке було не до душі. Це призвело до виникнення потреби в повноцінних готельних закладах. 

Готель дю Норд 

Місцем розташування цього закладу, якого, до речі, в нашому місті вже немає, була вулиця Італійська (сучасна Пушкінська).Його власником був французький купець Шарль Сигар, друг і радник самого Рішельє. 

Заклад відкрився в 1821-шому. 

Вважалося, що він був середнього класу, де були кімнати для приїжджого контингенту, а також каретні сараї і стайні. Великим Пушкіним був проведений тут цілий місяць літа 1823-го. 

Існування закладу тривало до 1833-го. 

Згодом, в 1880-тому Італійська вулиця стала Пушкінською, і на сьогоднішній день в спорудженні колишнього готелю, благополучно йде робота літературно-меморіального музею імені великого поета. 

Клубний готельний заклад 

У самому центрі міста на розі, який заснували вулиці Дерибасівська і Рішельєвська, було місце розташування Клубного готелю Рено. 

Він був також відкритий французом з однойменним прізвищем, в 1821-му. 

Їм була перебудована права частина споруди і розміщено готельний заклад. Тут же розміщувався знаменитий і розкішний ресторан. 

В “Старій Одесі” Олександра Дерібаса йдеться про цю ресторацію, як про перший Південний ресторан, де була можливість пообідати і повечеряти, виходячи з власного смаку і замовлення. А сам заклад відрізнявся чудовим винним погребом. 

А сам готель згадували багато гостей міста. Так, мандрівником Павлом Свин’їним, яким був зайнятий номер, де був балкон, було звернуто увагу на вид, який відкривався з вікна його номера. 

Він говорив, що вперше отримував задоволення від спостереження за безперервним рухом, яке тривало на вулиці після того, як наставав час опівночі.Наявність прекрасних карет, колясок, кабріолетів, верхових возів, які наповнювали товари, рознощиків, різнорідних груп, які гуляли по тротуарним місцях і змінювали один одного … А по обидва боки самої вулиці відкривався вид величезних дво- і триповерхових будинків, магазинів, в яких виблискували європейські та азіатські ювелірні вироби і розкішних казино, які переповнялися відвідувачами. 

Кінець 1850-их ознаменувався перебудовою споруди, і виникненням великого універсального міського магазину. 

На сьогоднішній день це місце має красиву чотириповерхову споруду, де на невеликій вежі розташований відновлений годинник. А у напрямку прямо, на тротуарній зоні знаходиться символічне зображення Пушкінськоі тіні. 

Петербурзький заклад 

Територія Приморського бульвару з найперших днів міста могла похизуватися особняками і дорогими будинками, і, звичайно, не менше дорогими готелями. З лівого боку розташовувалося полуциркульне спорудження з готелем “Петербурзьким”. У 1832-гому році сталося її відкриття. 

Цей заклад за свою історію свого існування відносили до першокласних, де був розкішний ресторан і прекрасний морський вид з кожного вікна. 

Спочатку тут знаходилося п’ятдесят номерних приміщень. 

1870-ті ознаменувалися перебудовою і впорядковування цього місця, внаслідок чого там додалися балконні елементи і номерна кількість збільшилася до шістдесяти, які обладнали ванними і душовими кімнатами.

З боку персоналу була доступна можливість обслуговування на декількох мовах, в які входили: російська, французька, німецька та англійська. 

Готельна ресторація пропонувала обіди, які складалися з п’яти блюд і кавового напою. Хто бажав побути наодинці міг собі це дозволити в окремому кабінеті, куди обід і вечерю подавали з особливими замовленнями. 

Цікаво, що цей заклад закріпився в історії міської реклами, – відомим пивним заводом була створена розробка оригінального плакату, на якому була зображено даму, яка сиділа біля вікна в готелі, а перед нею келих пінного напою. 

Заклад діяв до настання революційної пори, а на сьогоднішній день він є житловим будинком, де розташовані офісні та адміністративні приміщення. На території двору вдалося зберегтися до наших днів красивому старовинному фонтанчику. 

Лондонський готельний заклад 

На самому початку в 1826-1828-мих, на цій території було зведено двоповерхову споруду, стилем якоі був класицизм, для одного з місцевих князів. Пізніше були проведені роботи по надбудові третього поверху. 

У 1846-тому заклад почав приймати своїх перших гостей. Його було створено Карутою, відомим в Південній Пальмірі ресторатором і кондитером, який вирішив перевести свою ресторацію на територію готелю, а на Пале-Рояльскому місці залишив кондитерський заклад. 

Це був дуже дорогий і престижний готель. 

Готельні стіни бачили чимало знаменитих особистостей. Навіть Ротшильди проживали тут в розкішних апартаментах, разом з прислугою, яка привозила з собою консервовані продукти у величезній кількості.Це заможне сімейство, будучи в нашому місті, пожертвувало величезні суми бідним євреям і міській синагозі. Серед відомих людей, які тут жили, можна також відзначити Стівенсона, Утьосова, Єсеніна, Чехова, Паустовського, Ойстраха, Айвазовського. 

Саме тому у багатьох готельних номерів можна побачити наявність іменних табличок. 

Поява нового вигляду , з гарними формами у флорентійському ренесансі, у закладу відбулося в 1899-1900-тих. Крім декорних змін, тут з’явилися зручності у вигляді електричного освітлення і ліфта. 

В “Одеських новинах” писали про оновлений готель, який був оснащений більш шістдесяти розкішними одно-, двох-, трьох- і п’ятикімнатними номерами, ліфтом, пароводяним опаленням та електричним освітленням. Все було прикрашено мармуром, дорогими килимами та квітами, – все, як любить заможна і вимоглива публіка. 

Цей заклад діє і сьогодні, і його відзначено статусом архітектурного пам’ятника. 

Пасажний заклад 

У величноі чотириповерховоі споруди такий гарний вигляд, що багатьом творчим особистостям, котрі побували тут, вона нагадувала величезне кремове тістечко. І щось в цьому є, адже далеко не в кожному будинку таке велика кількість декору і кількість елементів ліпнини. 

Будівництво проходило під кінець 19-го століття і в багатьох деталях можна побачити відображення нового часу, сучасні торгові галереї, а також транспортно-індустріальний розвиток. 

У 1898-мому ця територія стала власністю великого купця, завдяки якому і створений той “Пасаж”, який ми знаємо.Тип споруди був уже абсолютно іншим, що поєднує в собі елементи торгового центру, де були кращі магазини і першокласний готель. 

Офіційне відкриття пройшло взимку 1900-того. 

Займання, яке знищило унікальну деталь 

 

Однак наступного року тут стався сильний спалах. Його швидко ліквідували, але подія сильно відбилася на четвертому поверсі, внаслідок чого, не вдалося зберегти величну башточку, яка прикрашала кутову частину споруди. 

Після відновлення 

Рекламувати заклад бралися, як кращий. Там було сто шістдесят два номери. Звичайно, територія була з ресторацією, перукарнею і читальнею. Тут було центральне опалення, ліфт і власна електростанція. Крім цього, заклад було оснащено своїм поштовим відділенням. 

На першому комерційному поверсі розміщувалися різноманітні магазини, – від суконних до книжкових, посудних, кавових, парфумерних, ювелірних і кондитерських. 

Цей заклад, сьогодні діє, вже не в якості фешенебельного готелю, а в якості великого офісного центру і бюджетного місця, де можуть розміститися іноземні студенти. Однак вид чудової архітектури продовжує справляти велике враження. 

Заклад “Великого Московського” 

Дерибасівська прикрашена цією красивою і яскравою модерною спорудою. Вона була відкрита взимку 1904-того.

Територія першого поверху мала комерційне призначення і була місцем розташування різних магазинів – чайного, капелюшного і галантерейного. 

У 20-тому столітті він рекламувався, як розкішний і комфортабельний, і доступний. Він відносився до першокласних, але не найдорожчих. Окреме зазначалося, що заклад дуже вигідно розташовується, в центральній частині міста, по сусідству з театрами, бульварами, поштою і адміністративними установами. 

Звичайно, його було оснащено електричним освітленням, ванними, паровим опаленням, ліфтом. 

Цікаво, що окремими людьми місце використовувалося, щоб жити там на постійній основі. 

Готель відкривав свої двері для знаменитостей: Андрєєва, Маяковського, Холодної. 

З 2006-того по 2014-тий проводилися реставраційні роботи у фасадній частині. 

Брістольний заклад 

Завершить нашу добірку цей нині діючий старовинний готель. Його зводили в 19-20-тих століттях. 

Коли будівництво підійшло до кінця, заклад було визнано кращим з благоустрою на території всієї імперії. 

Кожен номер закладу був оснащений усіма зручностями – автономним електричним і паровим забезпеченням, пральнями, ліфтом, ванними. 

Цікаво, що саме тут вперше в одеській готельній справі був придбаний автомобіль і найняті водії, щоб обслуговувати постояльців. 

Назва пов’язана з однойменним австрійським готельним закладом. Віденський заклад був улюбленим місцем одеської знаті. 

Рекламні оголошення вказували на красиве оздоблення кімнат, витончені меблі. До спорудження було підведено електрику.Також воно оснащене центральним опаленням, яке дозволяє регулювати температурний режим. На території діє розкішна ресторація, головна залу якої вражає розкішшю стелі, яку покриває різнокольорове дзеркальне скло. 

Все було найкраще, а можливість температурного регулятора була справжнім нововведенням і унікальністю. 

Серед знаменитостей, які любили зупинятися в цьому красивому і розкішному місці можна виділити, американського письменника Драйзера, англійського письменника і журналіста Олріджа, актрису Віру Холодну, французького письменника Барбюса, і легендарного співака Утьосова. 

Це місце заслуговує на те, щоб його назвати самим кінематографічним готелем. Тут була знята не одна кінокартина найвідомішими та успішними режисерами. 

З 2002-ого по 2010-тий на готельній хтериторії і в самому приміщенні проводилася повна реконструкція, за допомогою якої був повернутий фасад колишньої краси. 

Фото: viknaodessa.od.ua, odessastory.info, Станіслава Кінка, Наталії Власенко, archodessa.com, Адама Джонса

More from author

LEAVE A REPLY

Please enter your comment!
Please enter your name here

Ніжні і відважні: одеські дівчата-байкери, які надають екстрену мотодопомогу

Якщо говорити про дівчину на мотоциклі, в голові відразу з'являється образ стереотипної байкерші. Однак досить подивитися на кожну нашу героїню, і думка...

Одеська морехідна школа, якої більше немає

Середина 19-го століття стала для Одеси періодом бурхливого зростання інфраструктури, притаманної великому адміністративно-політичному, господарському центру. У 1865 році в місті відкрилися Імператорський...

Ераст Андрієвський – основоположник вітчизняної курортології

На початку 1833 року дивізійним лікарем в управління новоросійського і бессарабського генерал-губернатора графа М.С. Воронцова прибув доктор медицини Ераст Степанович Андрієвський. При...