Одеський НПЗ, один із шести нафтопереробних заводів України, найбільше промислове підприємство мегаполісу, продовжує нудитися у бездіяльності. Спецконфіскація на користь країни, на жаль, не привела до відновлення виготовлення. Більше того, через довготривалі судові тяжби уряд не має можливості вступити у права власності і розпочати процес приватизації цього активу, який все більше прогниває. Розбираємося у ситуації разом із odesa.one.
Негідне керівництво на чолі зі злочинцем
Пригадаймо, висновок про спецконфіскацію ухвалив 19 червня 2017 року Суворовський районний суд Одеси. Згодом завод продовжив роботу, але швидко скоротив обсяги виробництва – проробляв дизельне пальне і 92-й бензин. Справа у тому, що НПЗ був необхідний Курченко (колишньому власнику) зовсім не для виготовлення нафтопродуктів, а в якості прикриття супровідної роботи, яка підпадає під кілька статей Кримінального кодексу України.
За оцінкою фахівців Державної фіскальної служби, група Курченко завдала державі шкоди в обсязі 1,7 мільярда грн. Самого Сергія Курченко не посадили, але завод поніс втрати. Колишні співробітники, які до сих пір живуть біля нього, повідомляють, що підприємство за цей час призупинили, не здійснивши важливих консерваційних процедур. Не було й інвентаризації. В даний момент ніхто не розуміє, у якому стані знаходяться установки, труби та інші агрегати.
Висновок про спецконфіскацію було оскаржен, і вона не вступила в силу: скаргу схвалив Суворовський райсуд, але Верховний суд повернув справу на новий розгляд у другу інстанцію. Втім, ще до цього, у вересні 2017 року, Кабмін передав матеріальний ансамбль заводу в управління Фонду держмайна. Було створено державне підприємство «Одеський нафтопереробний завод» на чолі з колишнім ключовим інженером НПЗ Юрієм Столяровим.
Крадіжки, пограбування і купа боргів
На жаль, у фірми відсутні можливості втілення роботи. А це означає, що вона не має можливості отримувати валютні кошти та розраховуватися за надані пропозиції щодо охорони, постачання електрики, платити заробітну плату співробітникам фірми і так далі. Сам же Фонд не отримує бюджетних коштів на фінансування існуючих та новостворених суб’єктів господарювання.
Громадське акціонерне утворення «Одеський НПЗ» знаходиться у стані розорення, містить гігантський борг перед державою, власними співробітниками і постачальниками. У судах же продовжує вести війну з кредиторами та Україною. Захищає завод охоронна міліція, контракт з якою уклало держпідприємство. Втім, коштів у нього, як розповідалося вище, немає. Утворилася красива фінансова діра і поліцейські можуть елементарно покинути об’єкт.
Хоча, вони навіть не в силах гарантувати звичайний захист настільки великого об’єкта. НПЗ час від часу піддається набігам мисливців за металобрухтом. Але куди більшої шкоди, ніж грабіжники, зробили політико-юридично-корупційні гойдалки. На думку одеського економіста Едуарда Каражии, в тому вигляді, у якому завод є зараз, він нікому не здався.
Також, основна маса професіоналів переконана, що у разі, якщо і є бажаючі придбати НПЗ, то трапиться це не раніше, ніж його ціна впаде до мінімальної. По всій видимості, в уряді це знають, але ще не готові запропонувати заключне рішення.