Дружба та підтримка: про Татарбунарський Громадський центр правосуддя та його допомогу переселенцям

Відразу після того, як на території України розпочалася повномасштабна війна, Татарбунарський Громадський центр правосуддя фактично став координаційно-волонтерським центром, який допомагає місцевому населенню, а також переселенцям.

У нашому матеріалі на odesa.one, з посиланням на itta.info, ми розповімо про роботу Центру та його волонтерів.

Історія волонтера

Олена Бабич живе у Татарбунарах близько місяця. Її родині довелося покинути рідний Вишгород через вторгнення ворога.

За словами жінки, її сестра має родичів в Татарбунарах, які запропонували приїхати до них.

Жінка із сестрою, донькою, мамою, бабусею та племінницею живуть будинку, який безкоштовно надали їм місцеві жителі. А її чоловік займається відновленням розбомблених міст та сіл під Києвом.

За порадою знайомих сім’я Олени звернулася до Громадського центру правосуддя, де їх зустрів керівник Леонід Григорович Семененко. Він зацікавився психологічною освітою Олени, і з цього моменту життя жінки та діяльність Центру значно змінилися.

Початок нової діяльності

Леонід Григорович та Олена вигадали способи, за допомогою яких можна залучати переселенців до соціальної діяльності. Спочатку вирішили відвідати мерію, бібліотеку, поліклініку та центр зайнятості, щоб розповісти людям про їхню ідею та вислухати іхню думку щодо цього.

В результаті, Олену працевлаштували на посаду психолога.

Жіноча група

Крім цього, для жінок-переселенок було створено групу “Готуємо разом”. Кілька разів на тиждень вони зустрічаються, щоб разом готувати пельмені, вареники та здобу. Потім усі ці смаколики поширюються серед Татарбунарських переселенців.

А подібне проведення часу допомагає жінкам спілкуватися, знайомитися, і згодом, товаришувати. У Татарбунарах дуже багато переселенців, багато з яких приїжджають до родичів. Але є й такі, які зовсім не мають знайомих серед місцевих. Тоді згадана група стає для них справжнім порятунком від нудьги та самотності. Адже жінки намагаються дбати одна про одну, спілкуватися та займатися корисною справою.

І про дітей подбали

Крім того, у місцевому дитячому садку Центр організував заняття для дітей.

З ініціативи Леоніда Григоровича до процесу були залучені Будинок дитячої творчості та бібліотека, щоб заняття були не лише цікавими, а й корисними.

Вебінари для вчителів

Олена займається розробкою тематичних вебінарів для місцевих вчителів. Наприклад, на одному з перших ефірів жінка планує розповісти про спілкування вчителів та учнів у воєнний період. Адже ця тема є надзвичайно важливою та актуальною.

Як важливо, що громади, які приймають переселенців, проводять таку роботу. Адже люди потребують соціалізації, роботи та відчуття того, що вони потрібні. Татарбунарам дуже пощастило, що в цьому їм допомагає Громадський центр правосуддя, бо незалежно від будь-яких обставин кожному важливо відчувати себе повноцінною людиною.

Фото: itta.info

More from author

Про першу жіночу гімназію в Одесі

До ХІХ століття жіночій освіті не приділяли належної уваги. Якщо дівчатам із багатих сімей наймали гувернантку, яка навчала всьому, що знала сама, то бідні...

Історія найстарішої лікарні Одеси

Міська клінічна лікарня №1 – надто складна назва для такої відомої лікарні. Напевно, якщо у місцевих запитати, де вона знаходиться, у відповідь вам лише...

Історія готелю в Одесі

Перший 4-поверховий готель Одеси, неймовірна краса і розкішна будівля в стилі необароко, головна пам'ятка та візитна картка міста, архітектурна пам'ятка – це п'ятизірковий преміум-готель...