Про одеський Олексіївський – ринок, якого більше немає

Одеська Олексіївська площа має споруду, яка не є сучасною, але й дуже старою її не назвеш. Вона на даний момент є місцем розташування охоронної фірми або вантажоперевізної компанії, пише odesa.one.

У нашому матеріалі, з посиланням на odessa-life.od.ua, ми розповімо вам про цю споруду, і до чого вона відносилася.

Загадка розгадана

Споруда, про яку ми говорили вище, є колишнім корпусом, який належав однойменному ринку, – Олексіївському.

Він був центральним ринком легендарного одеського району, яким є Молдаванка.

Трохи історії

Ця будівля була молочним корпусом, а коли ринок припинив своє існування, споруда стала меблевим магазином.

Будівництво цього об’єкта відбувалося 1956-го, тобто набагато пізніше, коли судилося з’явитися самому Олексіївському ринку.

А приміщення м’ясного корпусу, яке було збудовано 1939-го, до наших днів не дійшло.

Спогади одеситів

Одесити згадують, що у молочному корпусі продавалися молочні продукти, які привозили з такого району як Ближні Млини. Навпроти трамвайних колій було місце розташування м’ясного корпусу, матеріалом якого також була червона цегла. Санітарна служба була трохи далі. І в дореволюційний час ця територія була величезною площею.

Про ринкове виникнення та зникнення

Виникнення Олексіївського ринку належить до дев’ятнадцятого сторіччя. Його місцем розташування була однойменна площа.А ось про його зникнення писали в “Вечірній Одесі”, – там писалося, що 2-го травня 1988-го відбулося знесення Олексіївського ринку, і замість нього планується зведення “Орбіти” (торгово-технічний центр).

Що там було?

За допомогою спогадів наших земляків вдалося частково відтворити вид Олексіївського, і тих об’єктів, які там знаходилися.

До речі, цей ринок, порівняно з Привозом, був дорожчим, але не менш улюбленим.

Отже, складові Олексіївського представлені:

  • декількома магазинчиками (серед них був канцтоварний, і ті, де торгували одягом та овочами);
  • пельменної;
  • заклади з розливними сухими винами;
  • примусової майстерні;
  • кіоском із дрібною галантереєю;
  • відкритими прилавками із привізними товарами.

Крім цього, зовнішня сторона базару була оснащена перукарнею, магазином із зниженими у ціні товарами, товарами для дітей, скоб’яною лавкою, лавкою з будівельними матеріалами, та прийомом склотари.

Також у вихідні дні туди привозили на продаж рибок та пташок (прямо як на Староконному).

Шкода, що все це нам залишається тільки згадувати, адже від улюбленого одеситами ринку, крім одного молочного корпусу, зовсім нічого не залишилося. Адже це наша історія, яку мають знати і наступні покоління одеситів.

Хоча, нам пощастило, що поки є ті, хто можуть розповісти нам про цей ринок, і поділитися своїми особистими спогадами. Ці люди мали щастя, як кажуть в Одесі, “робити базар” на цьому ринку, і на свої власні очі бачити все, що там відбувалося. 

І ось в тому, що ми живемо в один час із цими людьми, які діляться своіми цінними спогадами – нам дуже пощастило.

Адже поки живі спогади, жива й сама історія. І з цим важко не погодитись.

Фото: odessa-life.od.ua

More from author

Літні клопоти бібліотеки імені М. Грушевського

Літо 2022 року вкрилося темними барвами війни. З настанням нового дня ми не знаємо, куди поцілять своїми ракетами російські агресори. Попри таку нестабільність, повідомляє...

Історія тютюнового виробництва Одеси

З самого свого заснування, коли в місті ще не було церков та навчальних закладів, рахунок населення йшов ще на сотні, Одеса вже отримала неформальний...

Де навчалися одесити 1830-х років

У 1832 році в Одесі, якої ще не було й п'ятдесяти років, було створено навчальний округ, піклувальником якого став відомий діяч у сфері освіти...