Розвиток промисловості у болгарських селах Ізмаїльської області у 1944–1954 рр.

З моменту, коли райони південно-західної частини Російської імперії, а потім, з 1991 року – незалежної України, ніколи не розглядалися як постачальники продукції важкої промисловості. Вони завжди славилися своїми виноградом та пшеницею, високим потенціалом у сфері освіти та мистецтв. Однак у цих краях були сформовані умови для індустріалізації.

Таке становище визначилось відсутністю сировинних ресурсів у розвиток важкої промисловості та, з іншого боку, традиційними галузями господарства: наявністю харчової та легкої промисловості, тісно пов’язані розвитком власного сільського господарства. Більше на odesa.one.

Ізмаїльська область у складі Української РСР

Деякі корективи було внесено після війни 1941-1945 років, коли Ізмаїл та прилеглі райони сформували Ізмаїльську область. Тут отримали розвиток виноробство, виробництво будівельних матеріалів та металообробка.

Перехід від війни до мирного будівництва районів Ізмаїльської області за умов, коли повоєнна економіка перебувала дуже низькому рівні. Більшість підприємств були дрібні, погано оснащені. Модернізацію та реконструкцію на підприємствах здійснено частково, не відповідало вимогам дня. Відставання сільського господарства не дозволяло забезпечити підприємства навіть місцевою сировиною. Одним словом, промислове виробництво довелося розпочинати майже з нуля.

Реконструкція та будівництво нових підприємств вимагали розвитку насамперед промисловості будівельних матеріалів. Будівництво виробничих приміщень, підсобних підприємств та культурних установ проводилось переважно з використанням місцевого будівельного матеріалу своєю робочою силою. Число подібних підприємств Ізмаїльської області за п’ять років до 1950 зросло до 239. Їх валова продукція у порівнянні з 1945 збільшилася в 11,2 раза.

Архівні документи свідчать про збільшення підприємств будівельних матеріалів та у болгарських районах. Так, у 1944 р. у болгарських селах Ізмаїльської області було введено в експлуатацію Суворовський та Новоіванівський промислові комбінати. У Болградському районі з’явилися комбінати будматеріалів та промисловий.

Розвиток різних галузей промисловості

У 1944 р. при Суворовському районному промкомбінаті було запроваджено деякі підприємства, розгорнуті у великих селах. У с. Суворове розпочали свою роботу вапняний та цегляний цехи, кузня з виготовлення та ремонту металевих виробів для населення. У с. Кирнички було введено в експлуатацію вапняний завод. У районному центрі з 1945 р. розпочали свою роботу хімічний та столярний цехи з деревообробки, виготовлення та ремонту меблів та деякі інші виробництва. У 1952 році там же було введено в експлуатацію черепичний завод, який цього ж року виготовив 4049 штук черепиці.

Не відставав від сусідів Болградський район, де також з’явилися підприємства важкої промисловості, хоч і виробництво найпростішої продукції. На 1 червня 1946 р. Болградський районний промисловий комбінат складався з чавунного ливарного виробництва, ливарного виробництва кольорових металів, механічної майстерні, виробництва будівельних матеріалів, гончарного виробництва. У 1954 р. сюди додалися металообробне, деревообробне та лісопильне виробництва, ливарне виробництво сільськогосподарського приладдя, ремонт металевих виробів.

На початку 1950-х років у селах Табаки, Червоноармійське, Владичень того ж району працювали кар’єри, де видобували пісок, черепашник та інші дорожньо-будівельні матеріали.

У 1946 р. Болград було відкрито швейна і взуттєва фабрики, об’єднані пізніше у єдине виробництво. З огляду на нерентабельність взуттєвого цеху, у лютому 1948 року його закрили.

Основна діяльність фабрики була сконцентрована на випуск виробів для робітників області: жіночих, чоловічих та дитячих плащів; жіночих, чоловічих та дитячих костюмів; постільної білизни.

Спочатку якість продукції було досить низькому рівні, хоча фабрика постійно перевищувала поставлений план. В результаті вжитих заходів якість покращилася, про що говорить той факт, частина асортименту Болградської швейної фабрики отримала навіть експортні замовлення. Так, у 1957 р. тут було пошито 8 тисяч чоловічих пальт для Монголії.

У зазначені роки у молдавському ареалі Ізмаїльської області розвивалися традиційні галузі – виноробство, виробництво сирів.

Загалом у перше повоєнне десятиліття болгарське населення Ізмаїльської області зробило великий внесок у розвиток різних галузей промисловості. Але це не було б можливо, якби не було підтримки, яка надходила, зокрема, від представників інших національностей.

More from author

Коротко про те, як створити свій MVP

І так ви вирішили відкрити онлайн-бізнес і не знаєте з чого почати. Рекомендуємо до кінця дочитати цю статтю, оскільки практично кожен другий стартап провалюється...

Образи із шопперами: як можна обіграти

Шоппер – це яскравий та популярний елемент повсякденних образів. Але не всім образам вони підходять. Як вибрати та комбінувати так, щоб затьмарити всіх? 5 ідей...

“Рибний дефіцит” по-одеськи: яка риба доступна на Привозі

На одеському Привозі рибний асортимент значно зменшився, проте ціна помітно зросла. Всьому виною - війна. Далі на odesa.one. У нашому матеріалі, з посиланням на odessa-life.od.ua...