Військове життя одеського благодійного фонду “ЛюдиІкс”

Офіційно цей одеський фонд існує з 2018-го, хоча волонтерством його представники займаються з 2015-го.

У 2018-му фонд обзавівся постійним колективом та назвою, а 2021-й ознаменувався оформленням юридичного статусу.

Щодо допомоги, то фонд надає її таким категоріям, як: літні одинокі люди, малозабезпечені та багатодітні сім’ї, матері-одиначки та інші нужденні, особливо ті, що живуть в області.

Проте початок війни наділив фонд цілою низкою інших турбот. Якими вони є, і в чому вони полягають – про це в нашому матеріалі odesa.one, з посиланням на odessa-life.od.ua.

Новий напрямок

За словами волонтера Насті, основний напрямок їхньої діяльності поширювався не на Одесу, а на область. І фонд давно працює серйозно – шляхом укладання договорів з тергромадами, і від соціальних працівників їм надходять цільові запити. А з перших днів війни фонд почав також допомагати переселенцям.

Настя розповідає, що з місць, де ведуться особливо запеклі бої, люди приїжджають фактично в чому є, тому їм потрібне все – і білизна, і різний одяг.

Так, за словами дівчини, нещодавно вони надавали допомогу бабусі та її онукові, яким ледве вдалося з гарячої точки. Очі жінки були на мокрому місці від того, що тепер вони в безпеці, проте з собою вони мали тільки документи і більше нічого.

Про тих, хто бере участь у допомозі

Фонд підтримують різні категорії осіб, причому, як фізичні, і юридичні, – як різні клуби, компанії, фірми, так і одеські підприємці і звичайні одесити.За словами волонтерів, кожен допомагає чим може – одні дають по двісті євро, інші діляться продуктами, які, на сьогоднішній день, теж чимало коштують.

Навіть двічі надходили посилки за допомогою з Америки.

Також люди діляться іграшками, новим дитячим одягом та взуттям. Наприклад, деякі магазини передають нерозпродані колекції.

Про що мріється і чого потребують

Фонд просить не приносити їм пакети з рваними, брудними речами, шубами та ганчір’ям. Адже у волонтерів фонду ідуть години на те, щоб потім сортувати сміття.

Зате тканину (або її шматки) коричневого та зеленого кольору приносити можна, тому що волонтери передають її людям, які займаються плетінням маскувальних сіток.

Що стосується приміщення, де знаходиться фонд, то волонтери дуже хотіли б його змінити, адже воно напівпідвальне, тісне і давно потребує ремонту.

Крім того, вони його орендують за свій рахунок, і їх у будь-який час можуть попросити його звільнити. Тому вони й не поспішають з ремонтом, бо невідомо, як довго вони там зможуть залишатися.

Також волонтери шкодують про відсутність людини, яка могла б весь час перебувати у фонді. Вони самі готові надавати допомогу цілодобово, однак кожен із них зайнятий і основною роботою.

Окрім цього, фонд мріє про спонсора, який міг би забезпечити зарплатою хоч одного штатного співробітника. А ще, волонтери дуже хочуть розширитися та відкрити свої філії в інших районах Одеси та області. Але поки що це тільки мрії…

Фото Бориса Яворського/odessa-life.od.ua

More from author

Про першу жіночу гімназію в Одесі

До ХІХ століття жіночій освіті не приділяли належної уваги. Якщо дівчатам із багатих сімей наймали гувернантку, яка навчала всьому, що знала сама, то бідні...

Історія найстарішої лікарні Одеси

Міська клінічна лікарня №1 – надто складна назва для такої відомої лікарні. Напевно, якщо у місцевих запитати, де вона знаходиться, у відповідь вам лише...

Історія готелю в Одесі

Перший 4-поверховий готель Одеси, неймовірна краса і розкішна будівля в стилі необароко, головна пам'ятка та візитна картка міста, архітектурна пам'ятка – це п'ятизірковий преміум-готель...