Історія одеського зернового бізнесу

Напевно, всім відомий той факт, що біля витоків Одеси стояла торгівля з іноземними державами.

Тому певною мірою можна вважати, що саме наше місто почало ділові відносини з Європою. Хоча, крім ділових, Одеса з Європою мали численні культурні зв’язки, що також позначилося на одеській історії та ході її розвитку. Більше на odesa.one.

Однак повернемося до торгівлі, й зазначимо, що в нашому портовому місті можна було купити дуже багато, навіть тоді, коли Одеса лише починала своє існування. Тим не менш, серед усього цього одеського “торговельного достатку” важливо виділити зерноторгівлю, яка не тільки була життєво необхідною, але також дозволяла місту непогано заробляти, поповнюючи власний бюджет.

Але далеко не всі знають історію одеської зерноторгівлі. У нашому матеріалі, з посиланням на migdal, ми постараємося внести ясність і розповімо про це трохи докладніше.

Одеський зв’язок котів та зерна

Зерно часто згадують одеські народні легенди. Навіть одеські коти, й ті пов’язані із зерном. Чому? Та тому, що коли Одеса стала активно займатися зерном та його перевезенням, на території міста почала з’являтися величезна кількість складів та комор, у яких, звичайно, почали жити щури. Тому підприємливими зерноторговцями було прийнято рішення про те, щоб почати селити корабельних котів у своїх щуронебезпечних коморах. За однією з версій, саме з того моменту одесити стали дуже тепло ставитися до котів, і “записалися” до лав прихильників кішок.

Польська участь

Перші серйозні одеські зерноторговці були представлені поляками.Поява комерційного “Польського товариства” відбулося практично до того, як було засноване наше місто – і воно стало просувати хлібну торгівлю. І в цьому немає нічого дивного, бо перші одеські поляки були переважно шляхтичами та справжніми магнатами, а також великими землевласниками.

Про назву відомої вулиці

Поляками-зерноторгівцями було розпочато будівництво особняків та хлібних комор недалеко від порту. Саме тому вулиця, яка знаходиться там, де починається Карантинна балка, має назву “Польська”. Польських закладів було дуже багато.

До речі, нерідко з’ясувалося, що той чи інший магнат не проживає в нашому місті на постійній основі – він лише приїжджав сюди для вирішення ділових питань і за тим, щоб розважитись.

Конфіскація майна

Вулиця Канатна знаменита своїми Сабанськими казармами, які спочатку були хлібним магазином, що належить Іроніму Собаньському.

Але через те, що він був одним із учасників польського повстання, магазин, власником якого він був, був конфіскований і переданий військовому відомству. А після цього будинок був перебудований у кілька казарм.

На той час у нашому місті можна було зустріти чимало хлібних магазинів, які були значно більшими. Зокрема йдеться про заклад, що належить Папудову. Його місцезнаходженням була Соборна площа.

До речі, батько цього підприємця був наділений простим грецьким прізвищем Пападзіс.

Прихід греків

Початком грецької зерноторгівлі по-одеськи прийнято вважати період Рішельє.Одеські зерноторгівці тридцятих-шістдесятих років дев’ятнадцятого століття практично всі були греками. Найчастіше така діяльність була сімейним бізнесом.

Грецьким купцям вдавалося робити величезні капітали. Найбільші серед них навіть обзаводилися власним зерновозним флотом. На суднах була вогнепальна зброя, зокрема гармати, що дозволяло захиститися від піратського нападу.

Інші дійові особи

Крім представників грецького населення Одеси, зерноторгівлею також активно займалися інші іноземці в особі німців та італійців.

Що стосується євреїв, то вони, звичайно ж, теж не могли пройти повз таку “золоту жилу”, і були одними з активних учасників зерноторгівлі.

Дуже великий ділець

Людвігу Штігліцю вдалося увійти в історію, маючи статус “перший помітний єврей” одеського хлібного ринку. Він був спадковим придворним банкіром, комерційним та фінансовим генієм, а також щедрим меценатом, який із задоволенням жертвував величезні суми на розвиток міста.

Якийсь час він також був причетний до одеської зерноторгівлі, але він усвідомив, що для нього така діяльність “занадто дрібна”, і в тридцятих роках він передав цю справу одному зі своїх німецьких компаньйонів в особі Ернста Маса.

Варто визнати, що найяскравішими “космополітами” одеського зернового ринку були дві людини. Йдеться про французьких євреїв Лyї Дрейфусів і німецьких євреїв Нейфельдів.

Компанія, родом із минулого

Дрейфуси були величезним міжнародним концерном. Масштаби його діяльності були настільки великі, що цій компанії вдалося дійти навіть до нашого часу!

Так, у 2021-му саме вона будувала зерноперевантажувальний комплекс на території Одеського порту.

Зерноторговельна участь одеських меценатів

Житомирському купцю Хаїма Айзіковичу Ефрусі вдалося переїхати до нашого міста, де він, окрім зерна, активно зайнявся фінансовою діяльністю.

Так він став власником великої одеської банкірської контори.

Крім грошей, Ефрусі був наділений єврейським нахесом – дітьми. Їх у підприємця було аж шестеро. Чотири сини успішно продовжили справу свого батька. Наприклад, синові Леону вдалося навіть стати комерційним радником.

Торговим будинком Ефрусі були засновані великі банки, а також активна участь у процесі залізничного будівництва.

Загалом, справедливо відзначити, що нашому місту багато дісталося від сім’ї Ефрусі. Наприклад, вони брали участь у заснуванні чотирикласного міського училища, назва якого потім була присвячена їм. Також вони виділили колосальну за тими мірками суму створення Воронцовського пам’ятника.

Рафаловичів також вважають одними з активних учасників одеської зернової справи. Абрама Мойсеєвича Рафаловичу вдалося заснувати торговий будинок, який дуже успішно функціонував у нашому місті, й приносив величезні доходи на зерні та фінансах.

Один із синів Абрама переважно жив у французьких містах, і був хорошим другом самого Олександра Дюма.

Онукові Рафаловича в особі Олексія Федоровича пощастило набагато менше. Адже він зазнав масштабної поразки через одну з його фінансових махінацій.

Серед одеситів одним із найдіяльніших зерноторгівців варто виділити Мойсея Яковича Менделевича. Саме він побудував легендарний Пасаж, який згодом став одним із символів нашого міста, що вражає своєю розкішною архітектурою та оформленням.

Потомному почесному одеському громадянину Абраму Марковичу Бродському вдалося прославитися в області одеської зерноторгівлі та борошномельного бізнесу. Також він належав до великих меценатів.

Так, він займався створенням єврейського сиротського будинку, притулку при Одеському товаристві, яке допомагало жебракам, а також виділяв кошти на те, щоб створити єврейські сільськогосподарські поселення.

“Золотий вік” одеського хліботорговельного бізнесу припав на першу половину дев’ятнадцятого століття. Потім настав етап Кримської війни, санкцій і приходу нових експортерів, яким було зручніше займатися перевезенням борошна, а не зерна. Проте все це не заважало одеським зерноторговцям продовжувати працювати аж до моменту, коли відбулася революція.

У післяреволюційні роки зерно перейшло до рук нової влади, але це тема вже зовсім іншої розмови.

Фото: poskot, migdal

More from author

Грецький бізнес в Одесі дев’ятнадцятого століття: розвиток та занепад

Питання щодо появи греків на території Одеси є безглуздим. Адже вони просто не могли не з'явитися тут. Згадайте хоча б Стародавню Елладу. Вже на...

Samsung S21 або S22: який флагман вибрати

Шанувальники бренду Samsung були в захваті від виходу довгоочікуваного смартфона Samsung S 21. А в 2022 році світ побачив наступну модель - S22, яка має...

Контрабанда: початок одеського бізнесу

Ні для кого не секрет, що Одесі, як великому портовому місту, яке має розвинену залізничну та автотранспортну мережу, і з перших днів свого існування...
.,.,.,.