Про історію жіночої духовної освіти в Одесі

Одеська духовна семінарія входить до найстаріших українських духовних шкіл. Там навчаються не лише майбутні священнослужителі, – поряд зі Свято-Архангело-Михайлівським жіночим монастирем знаходиться так званий комплекс із регентського, золотошвейного, швейного та іконописного відділень, де навчаються дівчата.

Історія семінарії бере свій відлік з 1837-го, а затвердження Навчального закладу для дівчат з духовних звань відбулося в 1844-му.

Докладніше про те, як розвивалася жіноча духовна освіта в Одесі в нашому матеріалі odesa.one, з посиланням на pravoslavie.

З чого все починалося

Відповідно до архівних джерел, коли в 1844-му монастир тільки починав своє існування, перед закладом вже була поставлена ​​мета, яка полягає в реалізації педагогічно-просвітницької діяльності. Досягти цього можна було, звісно, ​​завдяки семінарії.

На той період вона була єдиною не тільки в Новоросійському краї, але також у всій державі установою подібного типу.

Слід зазначити, що спочатку училище мало назву “Заклад для виховання сиріт”.

Будівництво

24-те жовтня 1873-го ознаменувалося затвердженням Будівельного комітету, який очолив протоієрей Яків Гавеля. На те, щоб звести нову споруду, кошти були виділені Святішим Синодом, а точніше – його господарським управлінням, та одеським купцем А. Маврокордато було зроблено велику пожертву.

Нове училище почали будувати 22-го квітня 1875-го.

Захід, присвячений закладанню першої цегли, був ознаменований присутністю представників духовенства і, зокрема, архієпископа Леонтія, який окропив місце, де почали будувати училище.

Тоді ж неподалік передбачуваного входу до корпусу, з легкої руки владики Леонтія, а також одеського мера Новосільського та інших почесних гостей, було висаджено акації.

Урочистість з нагоди відкриття училища було проведено 16-го серпня 1878-го.

Перші учениці

Протягом першого навчального року вісімдесят п’ять дівчат, які раніше навчалися в “Закладі для виховання сиріт”, успішно склали іспит та стали ученицями нового училища.

Нова простора будівля, яка була побудована відповідно до тогочасних новаторських ідей, чудово розмістила понад двісті учениць.

Післяреволюційні роки

У післяреволюційний час Одеським Єпархіальним жіночим училищем стало знати Міністерство Народної Освіти, завдяки якому училище стало жіночою гімназією. А деякі приміщення колишнього училища надали Червоному Хресту.

В 1921-му, коли в місті остаточно закріпилася радянська влада, в Одесі стали виконувати приписи Декрету від 2-го лютого 1918-го, в якому йшлося про те, щоб Церква була відокремлена від держави. Усі громадські будинки “очищалися” від ікон, а храми, якими були наділені навчальні заклади, закривалися.

В 1922-му будівлю, де колись було Єпархіальне жіноче училище, передали Одеській Наросвіті, яким було прийнято рішення про розміщення там ізолятора-розподільника.

В 1924-му будинок передали Землемірно-меліоративному технікуму. В 1935-му туди перевели Вищу сільськогосподарську школу.

Ну, а в повоєнний час у будівлі, де було Єпархіальне жіноче училище, з’явився гуртожиток.

Фото: eparhia.od.ua, pravoslavie

More from author

Як вибрати ідеальну клітку для пташок: Ключові фактори та поради

Коли приходить час купити клітку для папуги, важливо розуміти ключові аспекти вибору, які забезпечать комфорт та безпеку вашого пернатого друга. Незалежно від того, чи ви...

Що таке магістральні повітряні фільтри

Магістральні повітряні фільтри - це спеціальні фільтри, призначені для очищення повітряного потоку, що циркулює в системах вентиляції, кондиціювання повітря, та припливно-витяжної вентиляції у великих...

Перевага бездротового звуку. Розкриваємо потенціал радіосистеми Rode Wireless PRO

Радіосистема Rode Wireless PRO це професійне бездротове рішення для передачі аудіосигналу від мікрофона до камери або рекордера. Вона забезпечує повну свободу руху та гнучкість...
.,.,.,.,.