11 липня на сотому році життя помер Почесний громадянин міста на Дунаї Олександр Андрійович Зарудняк. Про цю важку для міста та Бессарабію втрату повідомили ЗМІ Бессарабії. Детальніше про сумну подію на сайті odesa.one.
Народився Олександр Андрійович 15 вересня 1922 року у с. Бортники (Вінницька обл.). Ранні роки його життя збіглися з тяжкими випробуваннями, які долала його країна та народ, що займався відновленням повоєнного господарства.
Молоді роки патриарха ізмаїльської освіти
1933 року 11-річний Сашко залишився сиротою після того, як внаслідок голоду не стало його батьків. Незважаючи на це горе, він зміг успішно закінчити шкільний курс навчання та продовжити здобуття знань у бібліотечний технікум м. Тульчина. До призову на військову службу він завідував однією з бібліотек на Волині.
Потім почалася війна, у якій О. Зарудняк брав участь майже від початку і до кінця. Він був спочатку рядовим, а потім сержантом-артилеристом. На останньому етапі у складі 320-ї стрілецької дивізії він брав участь у звільненні півдня України, частини території Європи.
Настав мирний час і колишній фронтовик повернувся додому. Трохи попрацювавши, він вирішив піти далі шляхом гуманітарної освіти. Він приїхав до Одеси, де вступив до місцевого педагогічного інституту. Роки навчання пройшли швидко й ось уже Олександр Зарудняк – фахівець із дипломом філолога, вчителя української словесності!
Половина життя служіння Ізмаїльщині
З 1952 року його життя проходило вже у наших краях. Спочатку він працював учителем, а вже 1953 року його призначили керувати середньою школою с. Випасне (Ізмаїльська область). Того ж року він став аспірантом Одеського педінститу. Його наукова робота була присвячена дослідженню українських писемних пам’яток ділової літератури 12-14 ст. Захистивши дисертацію, він розпочав викладацьку діяльність в Ізмаїльському державному педінституті. Цей період охопив понад півстоліття життя вченого і педагога.
З 1956 по 2011 р. він незмінно працював на керівних посадах у сфері вищої освіти Ізмаїла. Проте, основною діяльністю цього педагога стало виховання майбутніх вчителів та наукова діяльність.
Зі своїми студентами Олександр Андрійович працював не лише в класах та аудиторіях. Він готував своїх вихованців до конкурсів та олімпіад, а вони, своєю чергою, ставали їхніми лауреатами та переможцями.
Фахівцям-філологам доцент Зарудняк був відомий як автор близько сотні наукових публікацій. Спектр його цікавив охопив питання викладання української мови та літератури, історії мови, її діалектів.
Рішенням депутатського корпусу Ізмаїла Олександр Андрійович Зарудняк, який служив місту більшу частину свого життя, 2019 року став Почесним громадянином.
