На фасаді будинку № 57 по вулиці Пушкінській причаїлася меморіальна дошка, яка говорить про те, що у 1954 – 1963 років тут жив видатний історик, професор, Петро Осипович Каришковського. Мабуть, не всі перехожі знають ім’я цієї людини, яка зробила великий внесок в історичну науку, в розвиток археології, та й в цілому Одеського університету імені І.І. Мечникова, пише odesa.one.
Початок шляху у велику науку
Народився Петро Каришковського 12 березня 1921 року в Одесі в родині військового Осипа Титовича і вчительки Ольги Федорівни Раздієвскої.
У 1939 році він поступив до історичного факультету Одеського університету, який закінчив лише в 1945 році, оскільки з 1941 по 1944 року Одеси була окупована фашистами. У 1944 – 1946 роках він працював науковим співробітником Одеського археологічного музею. З того часу дослідження монет, їх колекціонування, систематизація стали справою всього життя вченого, а його докторська дисертація «Монетна справа і грошовий обіг Ольвії» до сих пір є актуальною для дослідників.
Працюючи над докторською дисертацією, Петро Осипович збирав фотографії та зліпки монет Ольвії з вітчизняних і зарубіжних сховищ. В даний час його колекція служить надбанням факультету історії та філософії ОНУ ім. І.І. Мечникова, в якому вчений пройшов шлях від студента до завідувача кафедри історії стародавнього світу та середніх віків (1963 – 1988 рр.).
Наукова спадщина вченого
Професор Каришковського-Ікар був вченим-енциклопедистом, одним з великих антиковедов України, фахівцем з нумізматики, грецької та латинської епіграфіки Північного Причорномор’я.
Будучи талановитим вченим він був прекрасним лектором, заняття якого студенти ніколи не пропускали. Його любили студенти, захоплювалися колеги і поважали академіки світового рівня.
Петро Йосипович залишив багату наукову спадщину у вигляді своїх монографій, які охоплюють різні періоди нашої історії і, звичайно ж, розповідають, як формувалося грошовий обіг Північно-Західного Причорномор’я в епоху античності.
У книзі «Стародавнє місто Тіра», грунтуючись на археологічних і письмових джерелах, вчений відновив історію Тіри – давньогрецького міста на правому березі Дністровського лиману (в стародавні часи називався – Тірас), на місці якого сьогодні розташоване місто Білгород-Дністровський. У монографії вчений пише про соціальному ладі і культурі міста, його місці в відношенні з іншими містами античної Греції, а також про роль Тираса в життя племен Північно-Західного Причорномор’я протягом цілого тисячоліття: від заснування Тіри в VI ст. до н. е. дo її загибелі в IV ст. н. е.
Будучи фахівцем в області античності, Петро Осипович приділяв увагу вітчизняної історії, демонструючи тим самим свій широкий науковий кругозір. У 1955 році на 64 сторінках вийшла його робота «Куликовська битва», в якій йдеться про боротьбу східнослов’янських князівств проти монголо-татарських загарбників у XIII – XIV століттях. Простежуючи причини Куликовської битви, вчений зробив об’ємний висновок під назвою: «Історичне значення Куликовської битви». По тексту наводяться образотворчі мініатюри XVI століття, фотографії археологічних знахідок, а також схеми бойових дій.
Пам’ять про П.Й. Каришковського зберігається в стінах його університету
Петро Йосипович Каришковський залишив плеяду вчених, які сьогодні завжди пам’ятають про свого вчителя. У дні 100-річчя від дня народження вченого в ОНУ імені І.І. Мечникова відкрився музей на його честь. В експозиції музею – зліпки античних монет, матеріали експедицій, наукові роботи вченого. Фінансову допомогу у створенні музею надав онук П. Каришковського, організаційну – аспіранти, колеги, керівництво факультету та університету. Музей П.О. Каришковського-Ікара став п’ятим за рахунком в стінах найстарішого вишу півдня України.
А 12-13 березня відбулася Міжнародна наукова конференція «ХIII читання пам’яті професора П. І. Каришковського», в якій взяли участь близько 70 науковців з України, Польщі,
Молдавії, Грузії, Румунії.
Підводячи підсумок треба зазначити, що, попри важкі часи, в Одесі пам’ятають вчених, творців, педагогів, які жили на благо міста.
