Найзнаменитіші одеські кондитерські в 19-20 століттях

Славетні кондитерські, які мають багату історію існують по всьому світу. До цього числа відноситься французька кондитерська Ладур, яку заснували в 1862-гому, яка відома завдяки створенню ласощів – макарунів. Або празький кафетерій “Лувр”, який діє з 1902-ого, який було місцем для зустрічей інтелектуальної і творчої еліти. Це місце відвідувалося і відзначалося Францем Кафкою і Альбертом Ейнштейном, пише odesa.one.

Південна Пальміра також багата знаменитими кондитерськими, у багатьох з яких була величезна кількість ідей новаторського характеру і їх виділяла значна оригінальність. 

У нашому матеріалі, з посиланням на folga.com.ua, ми розповімо про найвідоміші одеські кондитерські 19-20-того століть. 

Кафетеріі трьох знаменитих компаньйонів 

У Пале-Рояля дуже гарне значення французькою мовою, – цією мовою цей заклад є королівським палацом. 

Це місце відрізняється елітними торговельними рядами, яке виникло в Південній Пальмірі в 1842-ому, де колись розташовувався плац -парад, а сам він був перенесений на Соборну площу. Відповідно до задуму зодчих, недалеко від Міського театру було зведено споруду у формі літери “П”, а іі вітрини розташовувалися на території внутрішнього двору. Тут було місце найкращим магазинам: мануфактурного і ювелірного напрямку, салонам одягу, які були представлені сукнями і костюмами, які відвідували заможної публікою. У цьому ж місці було розташування відомих кондитерських-першовідкривачів, відвідувати які вважалося чимось на зразок певної світської традиції.

  1. Карутинська кав’ярня 

Господарем дуже відомої кав’ярні був підприємець французького походження Жан-Батист Карута. Якраз це місце вперше подарувало Південній Пальмірі відкриту терасу. У цьому закладі можна було випити чаю, кавового, шоколадного напою, і лимонадної води. Цей заклад користувався величезним попитом і повагою серед шляхетних дам. Але за словами Осипа Чижевича, який був одеським громадським діячем, мемуаристом, Пале-Рояльське Карутинський заклад входив в число улюблених місць для студентського відпочинку. 

Цікаво, що сам господар закладу пізніше долучився до числа одеських готельєрів, адже саме ним був відкритий готель, який називався “Лондонським” на території Приморського бульвару в 1846-тому. 

  1. Австрійський кафетерій 

Недалеко від вищевказаної кав’ярні розташовувався ще одне знаменитий заклад. Він належав австрійцю на прізвище Замбріні, і був відкритий в 1845-тому. Цілком можна говорити про те, що саме цією людиною була закладена традиція даного місця в якості світськосалонного. Тому закінченням багатьох променадів на Приморському бульварі були приємні бесіди світських осіб за чайною чашкою якраз в стінах цього закладу. 

Довідник, який в 1867-мому був виданий в нашому місті, розповідав про дане місце, як про таке, що відвідувало лише найкраще суспільство; воно було відомо, завдяки шикарному рецепту кавового напою; там був відмінний шоколадний напій і морозиво. 

Крім кавового напою з морозивом, кондитерську прославили також фірмові цукерки. Пізніше це місце стало територією для іншого закладу – кафе Печерського.Його назва мала нагадування про знаменитого попередника і мало вказівку на те, що раніше тут була кондитерська австрійця. 

Якраз у Печерського багато разів гостював сам Чехов, завдяки якому у місцевого морозива з’явилася справжня слава. У 1889-тому Антоном Павловичем було написано лист для літератора Олексія Плещеєва, де він розповів про те, що завдяки випадку виявився в нашому місті, де жив протягом десятиденного періоду, а звідси, залишивши велику частину своїх заощаджень на поїданні морозива, відправився в Ялтинський край. 

  1. Кондитерська Печерського 

У Печерського можна було побачити наявність воістину величезного асортименту морозива, – від ванільного до того, у якого смак фісташок, горіхів, вишні, полуниці, лимона, апельсина і це була далеко не межа. Крім цього, була можливість замовлення даного чудового десерту додому і на дачну садибу. Ціна порції даноі ласощі становила двадцять п’ять копійок. Справедливо зазначити, що в 1899-тому вартість в тридцять копійок була у пуда картоплі і молочної кварти. 

  1. Кафетерій, оспіваний письменниками 

Кінець 19-того сторіччя ознаменувався тим, що дане місце, яким є “Фанконі”, було найфешенебельнішим з усіх одеських. Його відкрили в 1872-ому з легкої руки швейцарського кондитера Якова. А прізвище у нього було точно така ж, як і назва самого закладу, який і був названий, власне, на його честь. 

Сюди одесити ходили не просто, щоб побалувати себе чашкою кавового напою, а й щоб провести ділову зустріч. 

У путівнику за 1910-тий рік вказувалося, що до того моменту, коли нова Біржа вже була побудована , у даноі кондитерської було негласне призначення для всього комерційного населення міста, де займалися вирішенням великих справ. 

Це місце було першокласною кондитерською, де крім десерту, вам могли запропонувати і інші частування з супроводженням міцного алкоголю. Для гостей жіночої статі тут була наявність окремих залів, на зимовий і літній періоди. Примітно, що тут була і величезна більярдна. На даний момент кав’ярня-кондитерська не надто асоціюється з києм і кулями, але тоді це була звична справа і дуже подобалася публіці. 

Цей заклад був оспівано багатьма літературними діячами, які також любили тут гостювати і пригощатися. У 1920-тих там, де розташовувалася знаменита кондитерська пройшло відкриття радянського клубу, присвяченого військовим морякам, а пізніше їдальнею. У сучасного ресторану, який знаходиться там, де знаходився первісний кафетерій, запозичене найменування оригіналу. 

  1. Робінський заклад 

Недалеко від вищевказаного кафетерію було місце розташування французької кондитерської “Робіни “. 

Вона перебувала на першому поверсі в грандіозному, згідно того періоду, будинку, господинею якого була Скаржинська. 

Тут також передбачалася наявність суто жіночих залів та літньої тераси.

Шкода, але сьогодні не вдається знайти точне меню або прейскурант даного місця, але, відповідно до інформації довідників і реклам, місце славилося величезним вибором різноманітної кондитерської продукції. 

А у коробочок, в яких були солодощі був такий вид. 

Тут також можна було побачити тільки фешенебельну публіку, але в основному приватну, а не комерсантів, як у вищезгаданому закладі. 

Існування кондитерської тривало до революційних часів, а пізніше на її місці з’являлися ресторації з різними найменуваннями. 

  1. Лібманський заклад 

Бернардом Лібманом, німецьким підприємцем, була придбана земля, де раніше розташовувалася гауптвахта. 

У 1887-мому ця територія стала розташуванням красивоі необароккськоі споруди. А раніше справою підприємця було реалізовувати хлібобулочні вироби, а його мрією була побудова власної садиби і відкриття своєі кондитерської справи. 

І їй судилося здійснитися. 

В “Одеському віснику” писали, що все було оснащено сучасною технікою і електрикою. 

Внутрішнє оздоблення дуже вражає наявністю витончених залів, паризького декору, унікальноі тераси зі скла. 

У рекламі закладу йшлося про прекрасно облаштоване приміщення, де була простора тераса і окреме приміщення для більярдистів. І з електрикою, чайним, кавовим, шоколадним і іншими напоями і закусками. Вказувалося, що у кондитерського печива були різноманітні сорти, а також те, що там можна замовити великодню випічку або святковий пиріг. Крім цього, зазначалася наявність механічного пекарського апарату на пару і різних хлібних сортів.

Тут виробляли здобно-кондитерську продукцію класичного типу. Але справжня візитна картка закладу була представлена ​​”алейронатною хлібною продукцією для людей з цукровим діабетом”. 

Ну, і куди ж без більярдів! 

Власник закладу вчиняв дуже розумно: він зрозумів, що розташування ігрових столів в приміщенні загального залу буде незручним, як для кожного гравця, так і для гостей. Тому він додумався до обладнання спеціальних окремих кімнат. Внутрішній антураж там був прекрасний, а приватна атмосфера дуже подобалася елітній публіці. 

Тут також можна було часто зустріти художників і письменників. 

Існування кондитерської також тривало до революційних часів, а потім споруда стала місцем радянських організацій і комуналок.

  1. “Абрикосовий” заклад 

Це дуже красиве місце нашого міста, яке є кондитерською, господарем якої був Олексій Абрикосов. 

Саме виробництво розташовувалося в місті Москва, а в нашому – в 1892- гому відбулося відкриття великого фірмового магазину. 

Вибір в магазині просто вражав – цукеркова, халвова, мармеладна, джемова, фруктова, сиропна, компотна, консервна продукція і це ще не межа. Тільки карамельної продукції було понад сто різновидів. А солодощами давали дуже цікаві назви – качиних носів, зубрівки, мандаринових, ракових шийок, гусячих лапок. 

З цукерок обгортки прикрашалися малюнками, які відповідали найменуванням. Щоб їх створити запрошувалися професійні художники. А з обгорток створювали навіть цілі серії. 

У 1912-тому колектив одеського магазину нараховував двадцять чоловік. 

А коли гостро постало питання щодо того, щоб скоротити тривалість робочих днів та надати вихідний, даний заклад був першовідкривачем в частині припинення роботи магазину у вихідний день. Це навіть одеські газети писали. 

Коли закінчилася революція, кондитерську націоналізували, і в 1922-гому на тому місці з’явилася фабрика, а на сьогоднішній день це місце має магазини з одягом. 

  1. Найзнаменитіший “солодкий” заклад 

Найвідомішою і новаторською одеською фабрикою була та, господарів якої знає кожен одесит, адже ми говоримо про Якова і Львова Крахмальникова. 

Вони відносилися до роду спадкових кондитерів. І дуже розширили батьківську справу, коли в 1893-тьому ними було відкрито виробництво на пару.

Братами було досягнуто значного прогресу у вигляді отримання дозволу на придбання необхідних печей і механізмів, а також відкриття своєї першої фабрики. 

На виробництві був доктор, а час робочого дня був десяти годинним з шестиденним графіком, в якому був один вихідний. Тоді ці умови були неймовірно прогресивними і небаченими для середнього виробництва. 

Братам вдалося домогтися налагодження промислового, а не кустарного виробництва продукцій, і з плином часу заклад став провідним одеським виробництвом кондитерської продукції. 

Вибір був неймовірно великим, в нього входили і дешеві цукерки в паперовій обгортці, і ті, які дорожче в тарі сріблястого кольору. Окрему увагу потрібно приділити пакувальному матеріалу, який прикрашали ілюстрації від художників. 

На виробництві був відкритий спеціальний цех, де виробляли тару, яку потім часто використовували, щоб зберігати там ювелірні вироби і різну дрібницю. 

Саме це виробництво першим отримало щось на зразок ліцензії на установку спеціалізованих автоматизованих апаратів , щоб продавати конфетну продукцію. Тоді це стало справжнім дивом. 

Також на це виробництво вперше стали водити екскурсії, де гості дегустували смакоту. І за все це гроші не стягували! Звичайно, в цьому було і рекламне підгрунтя, а також конкурентна боротьба, в ході якої нечесні конкуренти розпускали плітки щодо низькосортних компонентів продукції на виробництві. 

Виробництво діяло з великим успіхом до того, як почалася Перша світова. Після того, як сталася революція його націоналізували, і створили нове.Однак це вже зовсім про інше. А цукеркові коробочки аж до сьогоднішнього дня можна зустріти в колекції тих, кого приваблює все старовинне. Фото: viknaodessa.od.ua, odessa-memory.info, history.odessa.ua, migdal.org.ua

More from author

LEAVE A REPLY

Please enter your comment!
Please enter your name here

Ніжні і відважні: одеські дівчата-байкери, які надають екстрену мотодопомогу

Якщо говорити про дівчину на мотоциклі, в голові відразу з'являється образ стереотипної байкерші. Однак досить подивитися на кожну нашу героїню, і думка...

Одеська морехідна школа, якої більше немає

Середина 19-го століття стала для Одеси періодом бурхливого зростання інфраструктури, притаманної великому адміністративно-політичному, господарському центру. У 1865 році в місті відкрилися Імператорський...

Ераст Андрієвський – основоположник вітчизняної курортології

На початку 1833 року дивізійним лікарем в управління новоросійського і бессарабського генерал-губернатора графа М.С. Воронцова прибув доктор медицини Ераст Степанович Андрієвський. При...