Під час як звичайної, так і туристичної прогулянки жителі і гості розкішної Одеси будуть в будь-якому випадку оточені сотнями брендових магазинів, чий асортимент включає в себе як яскраві дрібнички, так і дорогі коштовності. Всі ці речі змінюють одна одну, в нескінченному вирі споживацтва змушуючи нас швидко забувати про старе, що ще зовсім нещодавно було новим, і звертати увагу на стильні інновації. Однак, в Одесі є безліч місць, які можуть запропонувати не щось нове в прямому сенсі; насичені історією речі теж продаються, і якщо для когось це барахло, то для цінителів естетики старовини такі предмети стануть справжнім скарбом. Тому от зараз ми поговоримо про найбільші блошині ринки Одеси, які паралельно є ще й музеями історії просто неба, пише odesa.one.
Інший бік привозу
Знаменитий Привоз — один з найпопулярніших ринків Перлини Чорного моря, який є функціонуючої пам’яткою історії та сховищем одеського торгового колориту. Він стоїть ще з 1827 року і його габарити і правда вражаючі, але що знаходиться за межами Привозу?
А за ним — чудовий новий світ старовини, де пропонують вже не «фрукту» і «помідору», як це говориться одеською мовою, а найрізноманітніші речі, починаючи від радянських медалей, яким не було ціни в минулому столітті (тепер же їхня ціна цілком реальна) і закінчуючи різноманітною технікою.
Апокаліптична барахолка
Ця барахолка одна з наймасштабніших в Одесі. При цьому вона ще й жахливо розвалена, але це не означає, що вона нецікава. Їй властива унікальна атмосфера апокаліптичності і художність зубожілої старі, чию цінність не бачить ніхто, крім обожнювачів і естетів минулого.
Розташувалася (краще буде сказати простягнулася) ця барахолка по всій довжині Новощіпного ряду (ця вулиця йде від Водопровідної вулиці до перетину з вулицями Преображенською та Старопортофранківською). Свій маршрут музеєм дешевих старожитностей можна почати від входу в зоопарк і закінчити його якраз біля Привозу. Вулиця ця також робить внесок в атмосферу есхатологічності всієї барахолки, тому що її покриття, уже давно розбите і понівечене часом, не змінюється, поки змінюються правителі Одеси. Будинки по всій довжині таємничої у своїй старовині вулиці настільки ж старі, багато з них перебувають в аварійному стані, пішохідні доріжки побиті, а під час дощу все заливається брудом.
Прямо на стінах напів розвалених будинків прибиті мотузки, де висять минулостолітні предмети одягу, на розгорнутих столиках у кучковаті ряди виставлені деталі техніки нарівні зі статуетками, книжками і старими настільними іграми — в принципі, там є все, про що можна подумати.
Заплановане оновлення вулиці
Нині вулиця-барахолка перебуває в стані ремонту — він розпочався 15 квітня 2021 року і рух на Новощіпному ряді буде перекрито близько 6 місяців. Однак, навряд чи це вплине на торгівлю: ймовірно, барахолка просто ненадовго переїде, але потім повернеться з усією своєю хаотичністю на звичне місце, яке буде вже оновлено.
Що знаходиться за межею Старокінного ринку
У центрі Молдаванки є ще один старий ринок, не менш популярний серед місцевих, ніж Привоз. І за ним також розгорнуто музей просто неба.
За габаритами і масштабами цей блошиний ринок цілком може змагатися з попереднім, але точно сказати, яка з барахолок найяскравіша або найбільш різноманітна просто неможливо — вони різні і однакові одночасно, але що гарантовано є їхньою незаперечною подібністю, так це природна хаотичність.
Товар на Старокінній барахолці звозиться цілими машинами і тачками, і деякі товари дивно габаритні: величезні комоди й інші предмети меблів, що віддаються практично за безцінь незважаючи на збережену красу і надійність, також великі і дорогі прикраси для інтер’єру, ціна яких вимірюється не в гривнях, а в доларах і євро, а також великі предмети типу чавунних самоварів або старовинних програвачів (до яких, природно, легко буде знайти пластинки).
З дрібниць там є… все. Старовинні монети, ложки-вилки, медалі, іграшки, дорогоцінні і не дуже камені, предмети для магічних обрядів (так, і такого теж повно, і продається в рази дешевше, ніж в спеціалізованих магазинах), канцтовари, наручні годинники, фляги… простіше просто побачити, ніж перерахувати.
І якщо біля привозної барахолки є офіційний міський зоопарк, то на старокінці «зоопарк» — це частина експозиції товарів.
Притому тварини продаються не тільки як домашні улюбленці, але і для господарства: курки і качки стоять зовсім неподалік від породистих кішечок, пухнастих собак і папужок.
Оплот старої літератури на Куликовому полі
Площа біля вокзалу у багатьох може викликати вкрай болісні або неприємні асоціації: для когось це поле бою, на якому загинули борці за справедливість, для когось ж це була чи не циркова площа, де виступали не герої, а клоуни; для любителів старовини це просто історична частина міста, але крім усього іншого це ще й черговий хаотичний ринок.
На ньому не будуть пропонувати меблі, медалі і коштовне каміння; тут годі й шукати карти Таро та магічні оракули, і предметів одягу тут теж немає. Замість усього, що пропонують попередні ринки, тут література — і вона така ж різноманітна, як товари всіх вищеописаних блошиних ринків.
Дитяча література? Будь ласка. «Капітал» Маркса і гітлерівський «Mein Kampf»? Зараз подадуть! Давньогрецькі оди нарівні з творами культових фантастів, простенькі любовні романи відразу після високохудожніх водевілів, книги про похмурі та страшні світи очима сучасників, романи-епопеї, збірники українських, білоруських, болгарських і російських оповідань і повістей, західна і східна проза і поезія, музичні опуси в одному зібранні, книги маловідомих авторів і навіть прописи — в книжковому магазині просто неба на Куликовому полі запропонують це і багато іншого за щадні ціни.