Фанконі: одеське кафе інтелігентів

Одеса знає безліч творців і видатних людей, але деякі її місця просто просякнуті пам’яттю про них. Одним з таких місць і за сумісництвом значною пам’яткою є кафе «Фанконі», яке з давніх часів і до сьогоднішнього дня приймає величезну кількість гостей. Крім історичної важливості, будівля, де розташований заклад, ще й є шедевром архітектури — і на нього варто звернути увагу як одеситам, там і гостям міста під час своїх туристичних прогулянок Перлиною Чорного моря, пише odesa.one.

Кафе на початку свого існування

Свою історію нинішня пам’ятка Перлини Чорного моря починала як затишна кондитерська. Засновником торгової точки став уродженець Швейцарії, яка славиться виробництвом шоколаду ще з кінця XVII століття, що є царем солодощів серед всіх інших смаколиків. Пан Яків Фанконі — на честь нього, власне, і називається кафе — облаштував свій бізнес, і він швидко приніс своєму господареві популярність. Однак незабаром цей бізнес перейшов до нового власника, адже попередній помер — але і новий управитель кондитерської недовго прожив після свого придбання. Тоді кондитерська дісталася Флоріанові Скведеру — він був братом овдовілої пані Фанконі.

Її брат грунтовно взявся за переоблаштування кондитерської, і саме при ньому вона стала більш-менш нагадувати кафе: з’явилися нові просторі зали для розміщення гостей, а також затишна веранда. Новому управителю з перебудовою допомагав українсько-єврейський архітектор Семен Ландесман — уродженець сонячної Одеси, який урізноманітнив архітектурну складову міста неокласицизмом, історизмом і модерними будівлями.

(Праворуч — С. Ландесман, зліва — будинок Фальц-Фейна за його проектом)

Наприклад, за його проектами було збудовано театр Сибірякова, друга жіноча гімназія, яка не збереглася і нині стоїть у руїнах колишньої величі, також будинок Фальц-Фейна у співавторстві з іншим архітектором і багато інших будівель.

Будинок Григор’євої

У 1898 році будівля перейшла у володіння пані Софії Григор’євої, яка, втім, не втручалася особливо у ведення справ у кафе-кондитерській, тому заклад продовжував функціонувати. У свою чергу нова власниця задумала повну реконструкцію будівлі, замовивши при цьому роботу українського архітектора Юрія Дмитренка, який також працював у напрямку історизму, а також додавав своїм розробкам дотик природного для Одеси ренесансу.

(Праворуч — двір Афонського монастиря, зліва — Ю. Дмитренко, автор проекту)

З огляду на попередні розробки архітектора, а це були численні храми, а також обліковий банк, бактеріологічна станція і багато іншого, не дивно, що спільні зусилля пана Дмитренка з Володимиром Кундертом породили шедевр у стилі мавританської готики. Більш того, архітектори і будівельники впоралися всього лише за рік, отож кафе незабаром знову відкрилося для своїх гостей, і у його стінах поновилися атмосферні вечора місцевої інтелігенції.

Однак, крім оплоту інтелігенції, в будинку знаходився ще ряд найрізноманітніших закладів: нарівні з кафе розмістився ресторан, поруч з ними розташувався магазин взуття пані Таліковской, нарівні з цим зовсім поруч була перукарня, магазин білизни, ще одна кондитерська, одеське електротехнічне бюро, страхова компанія та інше.

Після жовтневої революції

Після часів хаотичних протистоянь і становлення радянської влади, кафе, та й в цілому будівля, увійшли в новий, не дуже сприятливий період. В ті часи замість звичної інтелігенції на цьому місці розбив свій штаб знаменитий одеський анархіст і бандит Мішка Япончик, але всього через пару років на місці його злочинного лігва з’явилася класична для радянських часів їдальня.

(Праворуч — фото Мішки Япончика, зліва — реконструкція в сучасному фільмі)

Потім там з’явився ресторан, знову їдальня — і так щось не особливо змінювалося аж до часів Другої світової, під час якої будівля і, відповідно, кафе серйозно постраждало.

Післявоєнний період і сучасність

Черговою реставрацією будівлі займався Мойсей Замечек, уродженець Санкт-Петербурга, який присвятив своє життя Перлині Чорного моря. Крім того, що пан Замечек був архітектором, він також займався викладацькою діяльністю і був вкрай зацікавлений у збереженні пам’яток мистецтва, архітектури й історії. Після чергової реконструкції будівля знову розміщувала у собі різноманітні заклади, наприклад, агентство «Аерофлот», а також побутовий магазин.

Вже за часів незалежності України, а саме у 2000 році у будинку Григор’євої знову запрацювало кафе завдяки підприємцю-рестораторові Сергію Вороненкову.

Кафе (тепер саме кафе, а не кондитерська) працює до цих пір, і на його веранді в теплі пори року розміщується величезна кількість гостей.

Сьогодні відреставрована будівля як і раніше виглядає як шедевр готики зі своїми гострими витягнутими формами, вузькими і довгими вікнами, прикрашеними трилисниками і чотирьохлисниками, масивними фризами і приглушеною кольоровою гамою.

Знамениті гості «Фанконі»

До революційного хаосу, як уже згадувалося, кафе було оплотом місцевої інтелігенції та прекрасним місцем для атмосферних посиденьок гостей міста з усіх куточків світу, але здебільшого там збиралися єврейські, українські, білоруські та російські діячі культури.

Серед знаменитих одеситів, які відвідували заклад і також згадували його в своїй творчості — письменник і кіносценарист Юрій Олеша білоруського походження, знаменитий своєю казкою «Три товстуни», а також який окреслив всю красу і атмосферу Перлини Чорного моря у своїх щоденниках, що нині відомі як «Ні дня без рядка»; також неодноразовим гостем кафе був письменник, драматург і журналіст Валентин Катаєв, який сконцентрував історію літературного життя тих часів у романі «Алмазний мій вінець»; Ісаак Бабель — письменник українсько-єврейського походження, який подарував світові велику кількість творів, що зберігають у собі реалії тих часів, за що автор був замучений цензурою, а в майбутньому і розстріляний незадоволеною радянською владою. Також в кафе заходили автори «Дванадцяти стільців» Ільф і Петров, які також свого часу розповідали жителям країни про американські реалії у романі «Одноповерхова Америка».

(Зліва направо: Ю. Олеша, В. Катаєв, І. Бабель)

Вже не одесити, але не менш талановиті та знамениті, у «Фанконі» відпочивали фантаст і публіцист Олексій Толстой, письменник і громадський діяч Антон Чехов, зірка естради Леонід Утьосов, а також Федір Шаляпін, Іван Бунін, Шолом-Алейхем і багато інших діячів мистецтва, чиї твори й виступи назавжди залишилися в анналах як одеської, так і світової історії.

(Справа наліво: А. Толстой, Ф. Шаляпін, Шолом-Алейхем.

More from author

Bluetti EB3A: огляд портативної електростанції

Портативні зарядні станції стають у пригоді за регулярних перебоїв з електропостачанням. Ці прилади забезпечують електрикою побутову техніку та різноманітні мобільні пристрої. Використовувати їх можна...

Як вибрати ідеальну клітку для пташок: Ключові фактори та поради

Коли приходить час купити клітку для папуги, важливо розуміти ключові аспекти вибору, які забезпечать комфорт та безпеку вашого пернатого друга. Незалежно від того, чи ви...

Що таке магістральні повітряні фільтри

Магістральні повітряні фільтри - це спеціальні фільтри, призначені для очищення повітряного потоку, що циркулює в системах вентиляції, кондиціювання повітря, та припливно-витяжної вентиляції у великих...
.,.,.,.,.