Бранець “Сапфіра”: про одеського лікаря, який вибрався з пекла

Лікаря-анестезіолога Одеської обласної дитячої лікарні Івана Тарасенка з двома одеськими священиками, які мали здійснити так звану гуманітарну місію, відправили на “Сапфірі” до Зміїного острова, проте місія виявилася обманом.

У нашому матеріалі на odesa.one, з посиланням на УСІ, ми розповімо про одесита, якому вдалося врятуватися та вижити після полону, тортур та допитів.

Одеські ув’язнені

Іван Тарасенко, одеський лікар-анестезіолог каже, що ставлення до них було таке, як до ув’язнених – із постійними питаннями від загарбників, примусами до визнання та тортурами.

В Обласній дитячій лікарні зізнаються, що дуже хвилювалися за Івана, і не були впевнені, чи живий він.

Зараз помітно схудлому лікареві, вдалося повернутися до своєї роботи і лікувати маленьких одеситів.

Жертви фейку

Серед полонених одесит виявився тоді, коли російськими був поширений фейк щодо того, що на території Зміїного було вбито прикордонників.

Йому разом із священнослужителями та екіпажем згаданого судна потрібно було забрати тіла померлих і привезти їх до Одеси.

25-го лютого одесит здав лікарняну зміну і вирушив у дорогу.

За словами Івана, їм потрібно було забрати тринадцять тіл. Так їм повідомили з боку росіян, і все узгодили (йдеться навіть про надання зеленого коридору). Проте, коли одесити прибули до пункту призначення, росіяни зійшли на борт, провели обшук судна та захопили в полон усю команду.

Про допити

Одесит згадує, що допити проводилися щодня по годині, їм приписувався теракт, і те, що вони нібито збиралися захопити територію Зміїного, вибивши звідти росіян.

Спочатку одеські бранці утримувалися на території Севастополя, а потім вони були перевезені до Курська, де їм довелося поневірятися по наметових містечках та пересилальних таборах.

15-го березня одесит з іншими полоненими був доставлений на територію Старого Оскола, де їх розмістили по ізоляторах. Там вони перебували до самого обміну. З них вибивали зізнання щодо приниження російськомовного населення в українській державі.

На що одесити відповідали, що Одеса переважно говорить російською, там є російські школи, але вони мали іншу інформацію, якій, звичайно, сліпо вірили.

Продовження знущань

З нашим героєм у полоні також був його земляк від імені Василя Вірозуба, настоятеля Одеського Свято-Троїцького храму.

Його також майже обміняли, але потім ворог передумав і вирішив повернути його назад до ізолятора.

За словами одесита, священик перебуває у страшних умовах та тортурах. Його звинувачують у тому, що він зрадив російську церкву.

Одеса, практично з перших днів війни, намагається всіляко допомогти людям, які змушені залишати свої будинки, приїжджаючи в наше місто, сподіваючись знайти хоч якийсь спокій і захист. Адже в їхніх рідних містах ворог бешкетує з особливою жорстокістю.

Одесити організували по місту безліч центрів надання допомоги біженцям та переселенцям, намагаючись забезпечити їх усім необхідним.Проте водночас чимало одеситів, які перебувають у лавах військовослужбовців, також страждають від жорстокості ворога. Тільки на Одещині майже через день проходять похорони хлопців, які захищали нас на передовій. А Одеський військовий шпиталь, не покладаючи рук, займається лікуванням поранених у боях солдатів.

Фото: УСІ

More from author

Що робити, якщо ноутбук не заряджається

Під час воєнного стану в Одесі важливо підтримувати гаджети у робочому стані. Вчасно заряджайте пристрої. Це допоможе залишатися на зв'язку з рідними в будь-якій...

Ринок праці Одеси: попит, переселенці, безробіття

Вже три місяці Україна веде визвольну війну проти Росії, що призвело до негативних наслідків у всіх сферах нашого життя. У перші тижні війни значно...

Бібліотека Вилкове: центр освіти Дунайського міста

Місто Вилкове відоме з 1746 року. Спочатку це було селище Липованське, що стало містом 1762 року. Цей населений пункт на краю української землі називають...