Музей типографії Одеси, від початку війни з Росією, почав створювати патріотичні постери на основі старої друкарні. Усі кошти від продажу плакатів передаються на потреби ЗСУ. Більше подробиць на сайті odesa.one.
Проект “Літери у місті”
Музей історії одеської типографії четвертий рік займається збереженням унікальних шрифтів місцевих вивісок. Організатором створення музею став керівник одеського Зеленого театру Сергій Ровинський. Рівно два роки тому Сергій розпочав проект “Літери у місті”, головним завданням якого було збереження та систематизування таблиць та вивісок міста Одеса. Завдяки цій програмі не важко помітити, що місто має свою фактуру, історію, яка швидко змінюється та характер.
Поступово всі особливості унікального дизайну стираються, втрачають свої особливі риси, зовнішня реклама та таблички стають одноманітними, перестаючи відрізнятися від інших. Сучасна одеська типографіка вже зовсім не відрізняється від типографіки в інших містах нашої країни.
Проекти, подібні до “Літери у місті”, насамперед цікаві для дизайнерів. Серед сучасної одноманітності складно знайти нові графічні та шрифтові рішення. Завдяки акаунту Сергія Ровінського всім, хто пов’язаний з графічним дизайном – найпростіше знайти цікаві форми літер, незвичайні і вже забуті шрифтові рішення.
Як з’явився музей типографії
Розповідаючи про створення музею, Сергій Ровинський згадує, що колись біля його будинку був хлібний магазин, з металевою вивіскою, на перший погляд звичайної та схожої на всі інші вивіски того часу. Але одного разу магазин зник, а на його місці виник новий – більшого розміру. На ньому вже замість стандартної звичної вивіски була величезна пластикова яскрава табличка.
Згодом нових магазинів у нових вивісок стало з’являтися дедалі більше. Вони псували архітектуру нашого міста вбивали властиві лише Одесі особливості. А Сергію стало зрозуміло, що табличка на старому магазині біля будинку була дуже оригінальною і правильно вписувалася до навколишньої архітектури. Зараз разом із табличками, звичними одеситам, зникла начебто частина міста.
Тому Сергій Ровинський прийняв рішення зберігати та збирати приклади цікавої та поступово зникаючої міської друкарні. Спочатку це було просто хобі, захоплення для себе. А згодом – перетворилося на публічний проект, за допомогою якого всі бажаючі можуть побачити справжню та гарну Одесу.
Експозиція збиралася у двох напрямках: перше – це об’єкти в архівах зі старими фотографіями; друге – пошук табличок на будівлях. Завдяки архівам можна побачити міську друкарню двохсотрічної давнини: безліч французьких та англійських дизайнерських вивісок фірмових магазинів. Тут відстежуються абсолютно нетипові для нинішнього міста використання фасадів, не кажучи вже про стан архітектури.
До найяскравіших експонатів музею можна віднести меморіальну дошку Іллі Ільфа: вона розташована на фасаді практично зруйнованої будівлі.
У колекції є багато радянських табличок з інструкціями на будь-які випадки життя: як прати; як рубати дрова; куди кидати сміття; як ви себе вести дітям; як економити та коли курити; куди бігти та кому дзвонити.
Колись такі прикрашали кожен двір. Зараз їх можна знайти хіба що на стихійному ринку.
З 24 лютого, на основі старої друкарні, музей історії одеських літер почав друкувати постери на військову тематику. Дизайн кожного плаката директор музею створює сам. На сьогодні готові вже понад 40 плакатів, будь-який з яких можна придбати за 350 грн.
Усі отримані гроші від продажу постерів передаються для ЗСУ. Таким чином, лише за березень зібрали понад двісті п’ятдесят тисяч гривень.