Одеський завод шампанських вин — один з пам’ятників архітектури та історії Перлини Чорного моря. На його життєвому шляху була значна кількість перешкод — і зараз він повинен отримати абсолютно нове життя, яке, втім, не має нічого спільного з виробництвом благородних напоїв. Далі на odesa.one.
Завод крізь століття
Цей завод по праву вважається однією з історичних пам’яток міста: його історія починається ще в 1898 році, коли його заснував французький бізнесмен Генрі Редерер. До недавнього часу один з головних заводів Одеси ще працював, поставляючи на полиці продовольчих магазинів різноманітні винні й ігристі напої, що прикрашали як грандіозні заходи, так і романтичні вечори одеситів, українців, а також любителів вишукувань з інших країн.
Виробництво на початку свого існування практично відразу відзначилося своїми результатами: якість продукції визнавали не тільки місцеві жителі, але також поціновувачі благородних напоїв з Франції. Взагалі, спочатку весь завод був французьким: працювали там французи, виробничі матеріали поставлялися також з Франції аж до найменших деталей, і сировину для виробництва у тому числі привозили з-за кордону.
Нещадна війна в якийсь момент перетворила завод у бомбосховище і майстерню, і навіть після завершення Першої світової все не налагодилося, а тільки погіршилося — завод взагалі закрили, і якийсь час він був не більше ніж розкішної дачею для героя радянського союзу Георгія Жукова, який відзначився своєю жорстокістю та кровожерливістю.
До свого покликання завод повернувся тільки після Другої світової війни, у 1950 році, але активне виробництво почалося ще пізніше — у 1952. Паралельно з налагодженням організації, підприємство переходило від одних власників до інших. Останні власники — компанія «Винфорт» — збиралися модернізувати виробництво, проте, ці плани так і не реалізувалися, і у підсумку завод закрився, не витримавши конкуренції з іншими підприємствами.
Важливо відзначити, що також на території заводу проводилися різноманітні гастро-заходи, а також систематичні екскурсії з дегустацією продукції.
Нове життя заводу
Якийсь період часу була загроза забудови історичної пам’ятки, що зберігала у собі хроніку місцевого виноробства. Планувалося побудувати на її місці житловий будинок висотою у вісім поверхів, що порушило б естетичну цілісність бульвару, не кажучи вже про те, що багатоповерхівка стерла б історичну будівлю з мапи, і вона з часом забулася б і стала б лише бляклим спогадом безлічі одеситів і одеситок.
Тепер же стало відомо про плани організації у приміщенні Будинку художника. Згідно із задумом громадської організації «Інститут розвитку Одеси» і галериста Марата Гельмана, які будуть спільно облаштовувати центр творчості, Будинок художника стане чимось особливим у світі мистецтва, і метою цього проєкту є зміна ставлення до світу творчості та знаходження нових способів комунікації між творцями та суспільством.
Планується створити майстерні на території заводу, які також будуть служити виставковими залами у вихідні дні. Початок реорганізації планується на серпень 2021 року.
Фото: Культурометр, Думська