Старі підшивки газет служать добрими помічниками людям в їхній пошуковій роботі. До них вдаються історики, краєзнавці, звичайні люди, які цікавляться містом, селом, в якому живуть. Далі на odesa.one.
Газетні шпальти не вмирають
Інтерес до ретроспективної періодики, як називають старі газети і журнали бібліотекарі, проявляють журналісти Лиманського агентства новин. В цьому ЗМІ створена рубрика “Спогади минулих літ”, яка відбиває події і факти, що
ъ
Дана ініціатива цікава тим, що читачі зможуть дізнатися про те, що відбувалося через лічені місяці після звільнення Одеси і нашого регіону. Дуже часто публікуються матеріали, що викривають осіб, які використовували результати просування Червоної армії на Захід лише на свою користь.
Про що писали газети понад 75 років тому
“Саботажників покарано”. Так названо матеріал, опублікований 8 жовтня 1944 року в україномовній газеті “Перемога”.
У матеріалі йдеться про Я.Л. Чистяка – голові Визирської сільради, який, як вдалося журналістам дізнатися, в роки окупації з усім старанням працював в селі вагарем, стежив і карав тих, хто намагався саботувати здачу хліба ворогові.
Уже у звільненій Визирці цей так би мовити голова села займався виробництвом самогону, замість організації забезпечення наступаючої Червоної армії хлібом.
За свої злочинні дії Чистяка було засуджено до позбавлення волі в трудових таборах на 10 років.
Цікаво подивитися матеріал від 12 жовтня того ж року про секретарку Визирської сільради Агафію Гречку, для якої не писано закони з трудової дисципліни.
“Приходить на роботу, коли їй заманеться, в обідню перерву відпочиває по 4-5 годин. А що люди в сільраді чекають – про це їй байдуже “, – так описала “ударну” працю авторка скарги громадянка Вишнянська.
А ось матеріал, який стосується ознайомлення жителів сіл про ті події, які цікавили найбільше людей – бойові дії на антифашистському фронті.
Ще в одному матеріалі журналісти пишуть про велике значення газет для населення, чим нехтують деякі відповідальні робітники, в обов’язки яких входить обладнання вітрин преси. “В кожному колгоспі, радгоспі, МТС повинна бути добре обладнана газетна вітрина”, читаємо ми ще одну статтю, яка критикує людей, що не розуміють важливості таких дій. Так, в Сичавці, де на той момент було 5 колгоспів, газетна вітрина була присутня тільки в одному.
Журналісти звертають увагу, що більшість з 22 вітрин встановлені неакуратно, газети вивішені недбало.
“Такому безтурботному відношенню до виконання рішення партії і уряду треба покласти край”, – закликають журналісти.
Сьогодні, в епоху правління цифрових засобів інформування населення, наявність засклених вітрин на вулицях міста виглядало б анахронізмом. А 70-75 років тому то був чи не єдиний спосіб дізнатися правду.
Читаючи старі підшивки, ми бачимо, наскільки строго ставилися і преса, і влада до тих, хто не дотримується умов життя у воєнний час. Такі матеріали, незважаючи на старість, актуальні і сьогодні, коли раз у раз ми чуємо про великі розкрадання з бюджету, списування коштів за роботи, що не відбулися…
