Питання щодо появи греків на території Одеси є безглуздим. Адже вони просто не могли не з’явитися тут. Згадайте хоча б Стародавню Елладу. Вже на ті часи греками активно обживалися місця чорноморських берегів. Більше на odesa.one.
Тому цілком логічним є той факт, що через кілька десятиліть їхня роль у розвитку одеської економіки стала дуже значною.
Наш матеріал, з посиланням на ukraina, ми хочемо присвятити грецькому бізнесу в Одесі дев’ятнадцятого століття і розповісти про те, як він розвивався, і що призвело до його занепаду.
Поява одеських греків
Одеса, будучи новим портовим містом, дуже привертала увагу греків. Цьому також сприяв той факт, що тодішньою державною владою грекам виявлялася чимала проекція. Так, до кінця 1795-го владою було розселено в Одесі близько шістдесяти двох грецьких сімей.
Сприятливі умови
Незабаром невелике одеське населення (дві тисячі триста сорок душ) на десять відсотків складалося з греків, а з 1800-го в одеських школах почалося викладання грецької мови. Більше того, через одинадцять років Одеса обзавелася приватними грецькими школами, кількість яких була чималою.
Отже, грекам всіляко створювалися дуже сприятливі умови життя. Навіть грецька газета, яка в 1817-му виходила в австрійській столиці, назвала Одесу містом, у якому “течуть молочно-медові річки, спостерігається процвітання торгівлі, а також помірна поведінка уряду”.Окрім цього, згодом у місті навіть почали з’являтися окремі вулиці, виділені безпосередньо для проживання греків. Йдеться, зокрема, про Грецьку, Велику та Малу Арнаутську.
Розвиток бізнесу
Станом на 1833-тій майже дві третини одеських фірм комерційної спрямованості належали представникам грецького населення.
Причому грецькому комерсантові вдавалося досягати колосальних успіхів, значно примножуючи свою справу, а також сприяючи розвитку нашого міста. Одна тільки родина Петрококінос чого коштувала! Вона мала далеко не один торговий будинок, який зустрічався на одеських вулицях.
Крім цього, важливою деталлю є те, що багато греків перебувало в наше місто в ролі агентів чи партнерів того чи іншого європейського торгового дому.
Саме таким чином судилося опинитися в Одесі представникам знаменитого роду Родоканакі. Вони представляли інтереси одного із тосканських торгових будинків.
Неймовірне багатство
Одеських греків вирізняло неймовірне багатство. Доказом цього є навіть той факт, що коли Одеса вирішила пожертвувати кошти на проведення військової кампанії проти Бонапарта, із суми в двісті сорок тисяч рублів, сто було одеською виділено грецькою громадою.
Компанія, власником якої був Дмитро Інглезі (протягом 1818-1821-х він був одеським градоначальником) була однією з найбагатших у всій державі. А справа Родоканaки була найбільшою в масштабах Одеси, адже саме вона обробляла десять відсотків усіх торговельних зв’язків нашого міста з іноземними державами.
Крім цього, Родоканaкі володіли досить успішною джутовою фабрикою, яка також знаходилася в нашому місті.
Участь іноземців
Про те, чому грекам відведена настільки велика роль в одеських торговельних відносинах можна заявляти на підставі того, що на той час рівень державної аристократії та армії був надзвичайно високий. Природні ресурси держави також вражали своїм багатством. А ось із кваліфікованими кадрами, які могли б керувати всіма обсягами цього багатства, все було не так добре.
Це і є поясненням того, що тодішня держава та Одеса, зокрема, сильно залежали від такого чинника, як іноземні фахівці та капітали.
Серед тих осіб, які розвивали Одесу та її економіку на перших етапах життя міста, варто відзначити, звичайно, французького аристократа Рішельє. Саме йому згодом судилося стати одним із найдіяльніших і найяскравіших одеських градоначальників, який виявляв неймовірну любов до нашого міста, його історії та мешканців.
Втручання іноземців виявлялося й інших управлінських сферах нашого міста.
Так, у 1846-му з усієї суми, що склала одеський імпорт, понад п’ятсот тисяч рублів належала Джону Раллі.
Він був греком і хіоським уродженцем, одруженим з італійською красунею. Також він був найбільшим одеським торговцем, а протягом 1832-1859-х він ще та очолював американське консульство на території Одеси.
Роль у зерноторгівлі
Одеса потребувала греків-торговців, адже вони сприяли налагодженню зернового постачання, а також були ідеальними контрагентами для кожної сторони перевезення. Адже грецькі торговці мали представництва практично в кожному середземноморському порту.
Цей факт сприятливо впливав розподіл ризиків. Так, бізнесу Родоканакі судилося значно постраждати в період, який припав на Кримську війну. Причиною цього стало введення ембарго на зернопостачання з одеської акваторії. Проте родичам цієї знаменитої родини вдалося непогано заробити на тому, що ціни значно зросли, а імпорт зерна не припинявся.
Загалом, варто зазначити, що зерновий експорт вироблявся в Одесі дуже злагоджено та успішно багато в чому саме завдяки грекам та їхньому вмінню налагодити контрагентні зв’язки.
Початок кінця
Наприкінці дев’ятнадцятого століття роль грецького населення місті стала помітно йти на спад.
Так, у 1863-му на території Одеси греків ставало дедалі менше.
Причиною цього стало те, що в місті сильно збільшувалася єврейська діаспора, яка почала освоювати торгівлю та інші економічні сфери.
Станом на 1892-гий із загальної кількості одеського населення, яке на той момент становило понад триста сорок тисяч осіб, лише 1,6 % становили греки, а ще через п’ять років ця процентність ще зменшилася. Це пояснювалося тим, що чисельність одеського населення почала збільшуватися, і тим, що розпочалася масова грецька еміграція.
Так, наприкінці дев’ятнадцятого століття практично всі одеські греки були з грецьким громадянством, що є доказом того, що багато одеських греків сприймали наше місто як перевалочний пункт.
На початку 1910-х роль євреїв в одеській економічній сфері була більш вагомою. Так, зі ста сімнадцяти найвпливовіших особистостей Одеси на той час було лише три греки, серед яких був Пол Паллі, який очолював одеську Дисконтну контору.
Така “грецька вада” пояснювалася тим, що комерційна Одеса переважно спеціалізувалася на зерновому експорті.
З другої половини дев’ятнадцятого століття настало різке зростання виробництва сільгосппродукції, що призвело до падіння вартості зерна.
Рівень маржинальності такого роду торгівлі значно впав, і грецькі комерсанти припинили цікавитися цією областю, що стало початком того, що греки почали масово залишати зерноторгівлю, їдучи з нашого міста. Втім, варто зазначити, що покинули наше місто не всі одеські греки, деякі з них прийняли рішення все ж таки залишитися.
Нове заняття
Серед великих грецьких підприємців, які вирішили все-таки залишитися в Одесі, наприкінці дев’ятнадцятого століття стала актуальною нова сфера діяльності, пов’язана з нерухомістю, що також дозволяло їм непогано заробляти. А ось із зерном їх уже більше нічого не пов’язувало, й про ті доходи, які приносила зерноторгівля, одеським грекам, на жаль, залишалося лише згадувати.
Фото: ukraina, dumskaya.net
