Одеські футболісти у першому матчі збірної незалежної України

Перші роки держави, що виникає на світовій карті, завжди позначаються якимись прем’єрами: перший президент, перший парламент, перший досвід міжнародних змагань.

Щойно досягши своєї незалежності, Україна почала доводити свої права на свою участь у роботі міжнародних спортивних організацій. Щоб бути учасником, спортсмени країни мають брати участь у міжнародних змаганнях. Футбол у цьому сенсі не став винятком.

Першим суперником було обрано команду Угорщини, в якій на той момент виступало досить багато досвідчених гравців: Іштван Вінце, Кальман Ковач, Йожеф Кіприц та інші. Більше на odesa.one.

Тренер Віктор Прокопенко

Багато із чотирьох десятків спортсменів, які склали довгий список збірної України, мали досвід виступу у збірній СРСР, у міжнародних матчах своїх клубів. За збірну держави, яка здобула незалежність за кілька місяців до матчу, вони мали зіграти вперше!

На момент підготовки до дебютного матчу тренером команди був одеський фахівець Віктор Прокопенко, хоч спочатку у молодій Федерації футболу України розглядали кандидатуру знаменитого тренера Валерія Лобановського. Валерій Васильович охоче погодився. Але його участі у підготовці команди до першого у її житті матчу завадили юридичні норми. Він мав контракт зі збірною ОАЕ, яку він, звичайно ж, не міг залишити. Після серії переговорів було ухвалено рішення запросити на тренерський місток головної команди країни Віктора Прокопенка.

Рішення було дуже відповідальним, оскільки до цього одеський тренер працював лише з клубними командами, зокрема з “Чорноморцем” із рідного міста. Він став головним тренером команди, коли досвідченіші фахівці-“збірники” цього зробити не захотіли.

До складу головної команди юної країни наш тренер запросив сім гравців “Чорноморця”, тренером якого був на той момент.

Перший матч відбувся у місті Ужгород на стадіоні “Авангард” 29 квітня 1992 року. Подивитися історичну прем’єру прийшло 13 тисяч шанувальників гри у шкіряний м’яч.

Перший тайм зустрічі пройшов у рівній боротьбі, після чого на табло панували нулі. У другій половині наші футболісти почали помилятися в обороні. Далася взнаки незіграність команди. Взяття наших воріт суперниками відбулося тричі. Нашу команду врятував від повного розгрому Іван Гецко – гравець одеського “Чорноморця”. 

Автор першого гола Іван Гецько

…Навесні 1989 року до міста Ужгорода приїхав один із тренерів одеського “Чорноморця” Володимир Плоскіна. Метою його поїздки було знайомство 21-річного гравця Івана Гецка, який грав у другій лізі радянського футболу за місцеву команду “Закарпаття”.

Зазначимо, що одеські тренери мали вже позитивний досвід запрошення футболістів із Західної України. Великий внесок у розвиток “Чорноморця” зробив Віктор Пасулько, щоправда, на момент матчу він грав за інший клуб.

На Гецка полювали тоді менеджери донецького “Шахтаря”. Але Іван вирішив їхати до Одеси. З вибором він не помилився, бо якби не виступи під керівництвом Віктора Прокопенка, то він міг не потрапити до найпершого складу української національної збірної і, як наслідок, не увійти назавжди до історії вітчизняного футболу як автор першого м’яча, забитого у ворота. суперника.

У “Чорноморці” того часу сформувався гарний молодий колектив, який виграв Кубок федерації 1990 року – останній історія СРСР. У тому турнірі Іван забив по одному голу у ворота “Шахтаря” та “Арарата” у груповому турнірі; а також один із двох м’ячів у фінальному матчі проти “Дніпра”.

Хочеться звернути окрему увагу на гол Івана Гецка у матчі проти команди з Вірменії. Після удару рахунок став 3:0. Після цього “моряки” розслабилися і пропустили у свої ворота два голи, здобувши у підсумку перемогу. Якби точний удар Гецко, “Чорноморець” виявився третьому місця у групі, тобто. за порогом головних матчів турніру

У кар’єрі Івана Гецка було шість матчів за збірну СРСР, зокрема у відбірному циклі Чемпіонату Європи 1992 року.

У першому таймі дебютного для себе матчу за збірну України Гецко сидів на лаві запасних, чекаючи своєї черги вийти на поле. Починаючи з 59-ї хвилини, тренер нашої збірної Віктор Прокопенко вирішив ввести в гру нові сили. З 56-ї по 69-у хвилину він випустив на поле трьох гравців свого “Чорноморця”, зокрема Івана Гецка. До 90-ї хвилини здавалося, що рішення Віктора Євгеновича було неправильним, оскільки жовто-блакитні вже програвали 0-3. Точний удар Івана на останній хвилині матчу змінив таку думку. Збірна України програла, але з високою головою.

Капітан команди Юрій Шелепницький

Вихованець чернівецького футболу Юрій Шелепницький з 1989 по 1992 роки виступав за Одеський “Чорноморець”. У команді він грав на позиції захисника та півзахисника, зіграв 81 матч та забив 5 м’ячів.

За свої 20 років виступів на полі він провів понад п’ятсот матчів за клуби СРСР, незалежної України, Туреччини. Матч 26 квітня 1992 року виявився для нього єдиним. Ео, подібно до Івана Гецка, Шелепницький назавжди увійшов до історії збірної України як її капітан у найпершому матчі. І, як зауважили вболівальники, які заповнили вщент стадіон, тільки він співав текст гімну перед матчем.

Захисник Сергій Третьяк

28-річний вихованець херсонського футболу був найстаршим у першому складі збірної. Він грав на позиції захисника. Сергій Третьяк із 1984 року грав за “Чорноморець” з 1984 року; ще раніше він також виступав в Одесі за СКА.

За збірну цей гравець провів 2 матчі, зігравши їх від початку до кінця без заміни. У червневому матчі проти збірної США він був капітаном нашої команди.

Майже відразу після матчу зі США він поїхав до Ізраїлю, де грав за місцеві команди та прийняв громадянство цієї держави. Якийсь час він працював тренером клубних команд.

Захисник Юрій Никифоров

Партнером Третьяка за лінією захисту був Юрій Никифоров. На день матчу він встиг пограти за “Чорноморець”, часто виводячи його на матчі внутрішнього чемпіонату як капітан. Встиг він посидіти два сезони на лаві запасних київського “Динамо”. У його активі було навіть шість матчів за олімпійську команду СРСР.

Перед матчем Віктор Прокопенко запропонував Юрієві бути капітаном першого складу збірної, але той відмовився: що одна справа клуб, інша – збірна. Так сприйняв пропозицію футболіст.

На жаль, Никифоров провів за Україну три матчі: ті самі, коли команду тренував Віктор Євгенович.

Півзахисник Юрій Сак

На 56-й хвилині матчу глядачі побачили Юрія Сака, який змінив Сергія Погодіна з донецького “Шахтаря”. На відміну від решти гравців, цей футболіст виступаючи за збірну до 1994 року, провівши у ній 10 матчів та забивши 1 гол – у матчі зі збірною Болгарії. На той момент ця команда була на вершині своєї кар’єри. За неї грали футболісти міжнародного рівня: Стоїчков (один із ключових гравців “Барселони”), Сіраков (багаторазовий чемпіон своєї країни), багато інших. У тому році болгари стали півфіналістами чемпіонату світу в США, поступившись італійцям. 2002 року Юрій Сак завершив кар’єру гравця і перейшов на тренерську роботу.

По-різному склалася подальша доля учасників пам’ятного матчу. Когось уже немає серед футбольних уболівальників. Але всіх їх поєднала історія країни, за яку вони зіграли свій перший матч.

More from author

Історія тютюнового виробництва Одеси

З самого свого заснування, коли в місті ще не було церков та навчальних закладів, рахунок населення йшов ще на сотні, Одеса вже отримала неформальний...

Де навчалися одесити 1830-х років

У 1832 році в Одесі, якої ще не було й п'ятдесяти років, було створено навчальний округ, піклувальником якого став відомий діяч у сфері освіти...

Модний та якісний одяг великих розмірів

На сьогоднішній день ринок одягу є настільки великим і розвиненим, що красиво та модно одягнутись може кожен. Причому для цього зовсім не обов'язково витрачати...
.,.,.,.