Про “цукрового короля” Федора Симиренка, який був одним з одеських олігархів ХІХ століття

Уже в дев’ятнадцятому столітті в нашому місті було достатньо людей, які на сьогоднішній день мають горде звання “олігархи”. Ці люди зіграли значну роль в житті і долі всієї Південної Пальміри і результати їх діяльності можна навіть відчути, виходячи з реалій сьогоднішнього дня, пише odesa.one.

Їм цілком можна присвятити окрему статтю, яка точно буде дуже цікавою, і завдяки якій одесити зможуть дізнатися чимало цікавих фактів з минулого рідного міста. Можливо, ми колись зберемося силами, і таки напишемо про всіх цих “обраних” і вагомих осіб Одеси того далекого часу. 

Але в цьому нашому матеріалі, з посиланням на odessa-life.od.ua, поки що ми хочемо присвятити невелику розповідь тільки одному з них. 

Один з одеських олігархів 

Йдеться про Федора Симиренка, який був один з тих, про які тоді в Одесі говорили “найбагатші люди міста”. Саме він втілив в життя проект з будівництва першого імперського цукрорафінадного заводу. Однак це було не єдиним його досягненням, і він зробив дуже багато для того, щоб Південна Пальміра розвивалася, а життя в ній ставало якіснішим і кращим. 

Пращур і засновник роду 

Перший носій цього прізвища був запорізьким козаком в особі Степана Андрійовича. Він з’явився на світ в 1765-тому. Молоді роки він провів там, де розташовувалася Запорізька Січ, а потім він прийняв рішення, яке стосувалося початку осілого життя. Однак через те, що він відмовився давати присягу у вірності імператриці його позбавили кожної привілеї разом з усім майном.Йому судилося померти внаслідок застуди під час того, як він розвозив по всій державі сіль в супроводі чумаків. 

Княжий рятівник 

Його діти опинилися в кріпаків у одній з польських княгинь, Олександри Браницької. Він славилася своїми ліберальними поглядами. Степановим сином був наш герой, Федір, який надавав допомогу княгині по частині господарства. Він зайнявся будівництвом млини, розведенням худоби, продажем м’яса. Завдяки цьому княгиня була врятована від такого неприємного явища, як банкрутство, а її рятівнику була дарована вільна. 

Довгоочікувана свобода і розвиток власної справи 

Через деякий час Федором була розвинена торгівля худобою і він став постачати м’ясом половину держави. Він став жити в Південній Пальмірі, яка відкрила неймовірні торгові можливості, – з Одеського порту худобу вивозилася аж на територію Європи. 

Ще через якийсь період часу наш герой прийняв рішення про розширення справи і він починає вирощувати цукровий буряк, що призвело до того, що дуже скоро він отримав горде негласне звання “цукрового короля” держави. Саме нашим героєм був втілений в життя план з будівництва першого в державі цукрорафінадного заводу, який був оснащений новітнім обладнанням, креслення якого були привезені з французької столиці його сином Платоном. 

More from author

LEAVE A REPLY

Please enter your comment!
Please enter your name here

Як одесит шахового короля Альохіна від розстрілу врятував

У 1919 році в Одесі світові шахи могли понести велику втрату. У підвалах НК.ледве не розстріляли шахову зірку і майбутнього чемпіона світу....

Про роботу одеських адвокатів в 19-тому столітті

Шкода, але в історії не збереглося прізвище та ім'я людини, яка була першим одеським адвокатом. Зате що ми знаємо точно, так це...

Про Осипа Пергамента – успішного і знаменитого адвоката Одеси 19-го століття

В одному з наших матеріалів ми розповідали про те, як працювали одеські адвокати в 19-тому столітті, які вимоги поширювалися на тих, хто...