Одеський Рішельєвський ліцей є легендарним навчальним закладом з неймовірно цікавою історією. Саме в цих стінах вчилися багато відомих і важливих, для нашого міста, особистостей. Ініціатором створення цього унікального закладу був сам знаменитий Рішельє, який зіграв для нашого міста безцінну і неймовірно важливу роль. Він звертався з відповідним проханням до самоі імператорськоі величності Олександра Першого, проте така ініціатива була втілена в життя не відразу. Ліцей був відкритий тоді, коли Рішельє вже обіймав посаду французького прем’єр-міністра, а одеським градоначальником був Ланжерон. Після довгоочікуваного і бажаного відкриття одеського ліцейного закладу Рішельє вирішив подарувати йому дуже потрібний і цінний подарунок у вигляді своєї бібліотеки. А сам заклад викликав в суспільстві такий сильний резонанс, що батьки стали відправляти туди вчитися своїх дітей не тільки з міста і його околиць, а й з інших міст.
У нашому матеріалі на odesa.one , з посиланням на odessa-life.od.ua, ми розповімо про те, як же в дев’ятнадцятому столітті проходив процес навчання в цьому старовинному одеському навчальному закладі.
Нові можливості навчання
У дев’ятнадцятому столітті в стінах одеського Рішельєвського ліцею могли дозволити собі навчати дітей не тільки знатні сім’ї, – з цього часу з’явилося поняття “сторонніх вихованців”, що означало тих дітей, чиї батьки не були в змозі оплатити навчання. Однак, систему побудували так, що ці діти не мали можливості контактувати.
Два види ліцейських класів
Дворянські діти протягом часу, поки тривав навчальний рік проживали в стінах ліцею, вони були забезпечені окремими кімнатами і харчуванням. Це називалося “внутрішні класи”.
Ті ж, хто вчилися на безкоштовній основі, були розформовані по зовнішніх класах, які відвідувалися дітьми суто для урочного часу.
Однак навчальна програма у внутрішньому і зовнішньому класі була однакова.
Дуже жорстка дисципліна
А ось з дисципліною в стінах знаменитого одеського навчального закладу було дуже жорстко.
Учні, які навчалися в початкових класах каралися різками, хоча статут не передбачав можливості застосування тілесних покарань.
Після того, як екзекуція була закінчена, щоб втішити винувату дитину, ій давалася порція варення, і під час того, як малеча заспокоювала себе ласощами, учитель був зайнятий читанням ій нотацій.
Особливе ставлення і увага до прогульників
На ліцеїста, який за місяць пропустив без наявності будь -або поважних причин лекції в кількості шести штук, чекало отримання догани від ліцейського директора.
А за пропуск дванадцяти занять прогульника відправляли посидіти в карцері. Як правило, після подібного всі бажання прогулювати пропадали, проте якщо такі заходи не досягали потрібних дій, тоді перед учням відкривалася перспектива “другого року” або ж вони зовсім виключалися.