Керівництво міста та області каже, що на початку наступного навчального року одеські діти цілком можуть нарешті опинитися за парами.

Однак у місті та громадах активно обговорюється те, наскільки підготовлені школи до навчального процесу у період війни.

Докладніше про те, з якими проблемами зіткнулися одеські школи та шляхи їх вирішення – у нашому матеріалі odesa.one, з посиланням на Суспільне.

Становище в області

За словами Олександра Лончака, який очолює Департамент освіти при Одеській ОВА, головне завдання полягає у тому, щоб діти були забезпечені укриттями на випадок небезпеки. В Одеському регіоні зараз сімсот тридцять сім шкіл, але сховищами наділені лише сорок чотири відсотки з них.

Чоловік зазначає, що ще сто сорок сім укриттів не є власністю шкіл, проте розташовані поруч із ними. Тому в разі небезпеки діти можуть бути евакуйовані туди.

Загалом залишаються ще двісті десять шкіл, які потребують хоча б найпростішого укриття.

Також глава Департаменту каже, що в якості вирішення проблеми, можна спробувати ввести дві зміни.

Так, уранці до школи йдуть молодші класи, а в обід – старші. При повітряній тривозі навчальний процес зупинятимуть, а відпрацювання пропущеного матеріалу відбуватиметься наступного дня. Однак, якщо ситуація в нашій області стане напруженою, про очне навчання навіть і мови не буде.

Міські школи

За словами директора Департаменту освіти при Одеській міській раді Олени Буйневич, в Одесі лише сто двадцять чотири школи, чотири з них мають бомбосховища, а решта оснащена лише підвалами. Наразі в Департаменті очікують на оновлений перелік вимог, відповідно до якого можна буде зрозуміти, які саме укриття можна використовувати в закладах освіти.

На даний момент усі ці підвали розчищені, і під час повітряних тривог туди спускаються мешканці довколишніх будинків.

Однак очевидним є те, що укриття будь-якої школи не зможе розмістити абсолютно всіх дітей, які є учнями закладу. Тому про одночасний вихід дітей з усіх одеських шкіл говорити не можна.

Ситуація у громадах

В’ячеслав Чернявський очолює Кілійську громаду, де є тринадцять шкіл. Жодна з них не обладнана бомбосховищем.

Чоловік розповідає, що зараз вони з представниками військової адміністрації розглядають питання щодо того, щоб розробити проектно-кошторисну документацію на будівництво шкільних укриттів. А потім можна буде зайнятися пошуком грошей у місцевих бюджетах чи навіть обласних. Можливо, в області дійдуть висновку щодо того, що потрібна програма, яка дасть змогу виділяти гроші на будівництво шкільних укриттів.

За словами Антоніни Москалюк, яка є заступником мера Кодими, багато робиться самотужки. Проте мешканці громади не мають можливості покрити всі витрати.

Чиновниця зазначає, що директори шкіл залучають до цього процесу весь техперсонал, а батьки допомагають матеріально. Також є допомога від місцевої громади. Але цього всього замало, тому щось кардинальне зробити самотужки не вийде.

Фото: Варта1, Прочерк.інфо