Вже понад десять років в Україні 25 травня святкується День філолога. Далі на odesa.one.
Філологами називають фахівців, які працюють із важливим соціальним явищем будь-якого суспільства – мовою. До цієї категорії людей відносять насамперед викладачів мови, які працюють у школах, вишах, на курсах.
Одеса завжди славилася своїми працівниками педагогічної сфери, основи якої були закладені далекого 1817 року французом за національністю, абатом Шарлем Ніколем. В Одесі вивчали багато мов, включаючи ті, якими розмовляють жителі Близького та Середнього Сходу.
Центр мовного та літературного виховання
Мови приділяли особливу увагу у гімназіях, у місцевому університеті, на Вищих жіночих курсах. У 1960 році в Одеському, тоді ще державному університеті імені Мечникова було відкрито спеціальний факультет, який став основою для формування фахівців-лінгвістів не лише нашого міста, а й усього півдня України. За десятки років сформувалася і наукова база, вінцем якої сьогодні є Спеціалізована рада із захисту докторських дисертацій у різних аспектах науки про мову.
У нашому місті були й залишаються на високому рівні також літературознавчі школи. Одним із її представників був І.М. Тронський – автор знаменитої праці з античної літератури. Проте, не всі знають, що основи свого наукового світогляду цей видатний філолог отримав саме в Одесі.
Далеко поза Одеси відомі імена знавців європейської літератури В.Г. Зінченка, М.А. Соколянського, Б.А. Шайкевича. Вони не лише закладали у студентах любов до літератури та вчили розумітися на тонкощах літературного процесу. Вони створили свої наукові школи. А сьогодні вже їхні учні дають путівку у життя новим поколінням філологів.
Місто з перекладацьким обличчям
Говорячи про філологію, ми не можемо пройти повз перекладачів. Ця особлива категорія фахівців, що працює з текстами іноземними мовами, є своєрідним мостом між народами. Саме завдяки їм ми долучаємося до звичаїв Франції та Англії 19-го століття, співпереживаємо непрості стосунки між сім’ями в драмі “Ромео і Джульєтта”, здійснюємо подорож з Маленьким принцом.
У цьому ще один бік Одеси філологічний. Наше місто виховало багатьох перекладачів. Багато хто в ньому народився або працював.
Одним із таких прикладів є особистість Миколи Миколайовича Біязі. Ця людина народилася не в Одесі, проте тут він вчився й отримав основи тієї спеціальності, якою потім володів.
М.М. Біязі був різнобічною особистістю. Він був сильний у спорті, у музиці… І, звичайно, особливим предметом його пристрасті були іноземні мови. Його сучасники стверджували, що він знав 14 мов, а італійську та французьку – досконало. До речі, італійська мова знадобилася йому, коли він у 1930-х роках був дипломатом, який працював в Італії.
До заслуг Біязі-перекладача належить ініціатива підготовки фахівців для потреб Збройних Сил.
Розглядаючи лише деякі риси життя Одеси, ми можемо переконатись у тому, що у нашого міста, народженого як фортеця, яке стало великим економічним центром країни, є ще одне обличчя – філологічне. А воно допомагає Одесі бути портом, великим економічним центром і, як ми бачимо упродовж останніх трьох воєнних місяців, фортецею.
