Балту та Рені відокремлюють один від одного 350 кілометрів, якщо їхати найкоротшим шляхом. Сьогодні, повідомляє сайт odesa.one, набагато більший шлях до цих міст проходять українці, які намагаються врятуватися від жахів війни.
Два міста Одеської області, кожне зі своєю історією та традиціями, сьогодні, як і багато населених пунктів Одеської та деяких інших областей України, стали новим місцем проживання для тисяч переселенців.
Велике серце маленького міста Рені
Мабуть, ніколи готелі міста Рені не приймали стільки гостей. У дні війни вони стали тимчасовим притулком для сотень наших співвітчизників-переселенців. Раніше готельні здавалися під офіси, але сьогодні вони майже повністю віддані переселенцям. Частина з них, відпочивши, їде далі, за кордон чи інші місця регіону, інші відразу заповнюють вакантні місця.
За словами підприємців, ціни на послуги готелю не лише не зросли, а й трохи знизилися. На жаль, безплатними зробити номери власники готелів не можуть, оскільки самі мають сплачувати за комунальні послуги, оренду, зарплату працівникам.
У перші дні війни, розповідає підприємець Олександр Куля, все було, як у страшному сні. Бувало таке, що людей на ніч розташовували на диванах у холі. Люди, які звикли до обстрілу, раділи будь-якій можливості хоч трохи поспати в тиші.
За період, коли Україна перебуває у стані війни, у Рені багато людей годують безплатно. Численні українці виїжджають прямо з-під обстрілів у тому, не встигаючи часом захопити найнеобхідніше, зокрема гроші. Звичайно, такі люди за своє поселення не платять. Не відмовляють тут у житлі та чотирилапим вихованцям: не залишати ж тих, кого приручив і за кого відповідаєш, мерзнути, голодувати й гинути на вулиці.
Ті, що знайшли притулок у Балтській громаді
Понад півтори тисячі переселенців живуть сьогодні у Балтській ОТГ, у тому числі понад п’ятсот – у місті Балта. Одними із перших їх зустрічають працівники сектору соціальної політики Балтської міськради. Для цього створено спеціальний штаб. Щодня близько сотні людей одержують документи, що підтверджують статус переміщених осіб. Співробітники міської ради допомагають таким людям отримати державні виплати, житло та предмети першої потреби.
Наприклад, молоду жінку Галину терміново залишити рідну Одесу змусило бажання захистити дитину. Добрі та добрі люди привітно прийняли одеських гостей. Ті, своєю чергою, стали на адміністративний облік.
Олена, молода мама, поїхала з Одеси також заради дитини, яка лякалася вибухів та сирен. Тут, на відміну від багатьох переселенців, сім’я має бабусю. Хоча вона зізнається, що допомога не потрібна, але вона отримає від держави те, що належить за наявності статусу переселенця.
Зі сльозами на очах про своє горе розповідає мешканка Миколаєва Тетяна, яка також опинилася у Балті. Поки не почалися масові обстріли міста та загибель його мешканців, вона не збиралася звідти їхати.
Треба сказати, що у Балті дуже серйозно підходять до людей, які шукають притулок. З кожною людиною чи з кожною сім’єю працюють представники різних служб. В окремих випадках сюди підключаються психологи. Тому люди, які сьогодні живуть тут на правах переселенців, можуть почуватися спокійно, вони вдома – в Україні.
