Майже 70 днів Україна перебуває у стані війни. У такій ситуації окремі люди та цілі сім’ї вирушають з небезпечних регіонів на захід та південний захід країни. Одним із головних міст, повідомляє сайт odesa.one, який приймає внутрішніх переселенців, стала Одеса.
За той термін, що йдуть бойові дії в місті досить грамотно налагоджені численні ланки комунікації з таким контингентом.
Гуманітарний центр на Жуковського
Одним із таких місць стала будівля однієї із шкіл центра міста. Як і в мирний час, колектив школи продовжує працювати, виконуючий свої завдання та обов’язки. Процесс опанування знаннями здійснюється в інтерактивному форматі.
А поки простора будівля пустує, її приміщення зайняті під гуманітарний центр, куди щоденно приходять вимушені переселенці. Тут їм видають продукти, якщо потрібно, медикаменти, одяг та інші необхідні дрібниці. З метою унормування допомоги волонтери перевіряють інформацію про відвідувачів у своїх реєстрах та вносять туди дані про людей, що звертаються вперше.
“Ми перевіряємо документи у переселенців. Якщо є діти перевіряємо свідоцтво народження дітей. Де вони прописані. Спілкуємось з ними. Запитуємо звідки приїхали, яка ситуація, де зупинились в Одесі. І вже на фоні цього даємо їм допомогу”, – пояснює волонтер Геннадій Тарасієнко.
Волонтери центра розповідають, що люди приносять свої речі. На місці їх перебирають, сортирують. Люди звертаються із самими різними запитаннями.
Поряд із піклуванням про нових одеситів волонтерською турботою оточено пенсіонерів, багатодітних матерів та жінкам, у яких на руках малолітні діти.
“У середньому за день центр обслуговує близько чотирьохсот людей”, – коментує волонтерську діяльність Марина Семенюк. Вона уточнює, що запаси на складах постійно поповнюються одеситами.
Постійною потребою користуються хімічні вироби: мило, шампуні, пральний порошок. Дуже популярні тазики для прання, тому що багато сімей живуть в маленьких кімнатах. Постійний попит також у одноразовому посуду, каструлях, сковородах.
Знайдеться робота і для переселенців
У гуманітарному центрі працюють люди, які переїхали до Одеси із різних місцевостей, в яких йдуть активні бойові дії або які знаходяться під постійними обстрілами.
Владислав Євтушенко – мешканець Лисичанська. 24 лютого. Коли все почалось, він та його родина почули вибухи у Сєвєродонецькому аеропорту. Чоловік вивіз дружину та доньку за кордон, а сам переїхав до родичів, які мешкають в нашому місті.
В Одесі знайшли притулок Наталія Фролова, її донька й онук. Вони приїхали з Миколаєва у березні. Зараз жінка – волонтер центру, де допомагає переселенцям, як вона сама, вибрати одяг.
Вона не залишає основну роботу та продовжує свою викладацьку діяльність у спеціалізованій школі “Академія дитячої творчості”. Працюючи в дистанційному режимі, п. Наталя не втрачає надії повернутися до Миколаєва та відновити роботу з учнями в умовах мирного життя.
Наприкінці залишається додати, що центр працює щодня з дев’ятої до сімнадцятої години.
