Про першу жіночу гімназію в Одесі

До ХІХ століття жіночій освіті не приділяли належної уваги. Якщо дівчатам із багатих сімей наймали гувернантку, яка навчала всьому, що знала сама, то бідні сім’ї такої можливості не мали – дочок відправляли працювати вже в юному віці. Так було в Одесі до 1868 року, доки не відкрили першу гімназію для дівчаток. Більше на odesa.one.

Відкриття та назва гімназії

Гімназія була відкрита у 1858 році, коли Олександра Фон – Огліо отримала дозвіл на відкриття трирічного пансіонату. Сам Пирогов викладав тут анатомію та природознавство. Незабаром до міста приїхала Марія Олександрівна, дружина імператора Олександра II. Вона займалася відкриттям жіночих навчальних закладів, тому разом зі своїми чотирма вихованцями була представлена гімназії. У 1868 році, гімназію перейменували на її честь “Маріїнська гімназія”, але лише після того, як вона стала міською, а не приватною. А Олександра Фон-Огліо стала директором навчального закладу.

Кого і чому навчали у гімназії

У рік відкриття в гімназії вже навчалися близько 200 учениць, а через пару років кількість зросла вдвічі. Навчання складалося з 7 класів, були обов’язкові та необов’язкові предмети. Серед обов’язкових були: Закон Божий, математика, історія, російська мова, словесність, географія, праця та фізика. До списку не обов’язкових предметів входили: танці, гімнастика, музика та іноземні мови – німецька, грецька, французька та латинь. Після закінчення семи класів можна було вивчитися ще восьмий, після чого мати можливість викладати у гімназії, інших одеських закладах і навіть іноземних: у Чорногорії, Сербії та Болгарії. Навчання в гімназії було дорогим, за кожен клас ціна зростала від 50 до 100 рублів. В основному, навчалися дівчата з заможних сімей та іноземки, а сільських налічувалося до 20 осіб. Також для бідних дівчат виділяли близько 15 безкоштовних місць.

Радянський та пострадянський час

Маріїнська гімназія проіснувала до 1920 року. Під час Жовтневої революції будівля стала трудовою школою Соцвосу (соціального виховання) з ухилом на українську мову. Через рік назви змінювалися не раз: то теоретичний ліцей №2 (під час румунської окупації), то спецінтернат №2 для сироток. У 1990 році мала назву “школа-гімназія”.

Нарешті, в 1994 році гімназії повернули колишню “Маріїнську” назву. Пізніше вирішили додати слово “Одеська” та з 2007 року вже була “Одеська Маріїнська гімназія”. Тут, як і раніше, збереглися 7 класів, однак, через те, що немає початкових класів, треба поступати після чотирьох класів у звичайній школі, тобто навчаються до 11 класів. У гімназії все ще можна вивчити грецьку мову, також, як і німецьку та французьку. За хорошу успішність та високий рейтинг у таблицях – отримують стипендії. Додали багато предметів для технарів: економіка, лінгвістика. інформаційні технології.

Як розповідає Сайт “Википедия”, у 2006 році гімназія стала лауреатом Всеукраїнського конкурсу “100 найкращих шкіл України”. У 2012 році газета “Маріїнські відомості” стала переможцем у номінації “Найкраща газета”.

More from author

Млин Вейнштейна: одеське підприємство зі світовим визнанням

В Одесі у слова "млин" склався топонімічний ореол. На територіях, які розташовані на південному заході міста та ближче до його центру, колись крутилися десятки...

Конкурс “Авіатор” та його переможець – одесит Андрій Стаканов

У 2012 році в Україні сталася подія, спрямована на заохочення найкращих студентів країни. Благодійний фонд Бориса Колесникова розпочав Всеукраїнський конкурс “Авіатор”. Метою конкурсу стали:...

Дерев’яні танки, кораблі та літаки: про дитячу деревообробну школу-майстерню в Одесі

Військові дії вплинули на дитячу психіку, пише odesa.one. Точнісінько, як колись у період Другої світової серед найпопулярніших іграшок були солдатики з військовою технікою, зараз...
.,.,.,.