Старовинні фабрики та виробництва Одеси

Одеса може пишатися старовинними будинками висококласного рівня, розкішними архітектурними композиціями, великою кількістю текстур та квітів. Безліч споруд стали настільки всесвітньо відомими, що туристи з різних куточків планети приїжджали сюди з метою особисто бачити історичні пам’ятки. Проте, місто славиться не лише гарними будинками чи признетальною оболонкою. Тут є не просто зовні прекрасні будинки, але й які приносять величезну користь місту та економіці. Одеса налічує близько 40 різних заводів, фабрик та виробництв, які виготовляють матеріали не лише для України, а й для інших країн. Серед них є як і старовинні споруди, збудовані понад два століття тому, так і найновіші, що тільки стають на ноги. Больше на odesa.one.

Канатний завод

В 1806 купець Ілля Новіков, отримавши дозвіл від градоначальника Рішельє, почав будівництво канатного заводу. Саме цей рік і вважається датою заснування. Але сама територія була відведена ще в серпні 1803 року і чекала на своє призначення. Будівля розташовувалась на перетині двох вулиць Б. Арнаутська та Безіменної (нині вул. Канатна), але у 1912 році на виробництві сталася пожежа та будівля переїхала. Новою та нинішньою адресою стала вулиця Водопровідна. З 1920-х років починається бурхливий розвиток заводу: з’являються нові цехи, котельня, випущені канати почали відправляти за кордон. Були неодноразові реконструкції заводу: 1958 та з початком 2000-х років. Сьогодні він має назву “Стальканат – Силур”, єдиний та великий канатний завод в Одесі. Тут виробляють сталеві канати, сітки, дріт. Щодня завод виготовляє понад 9 тонн продукції, основний упор залишається на канати – близько 3 тисяч тонн. Постачання продукції здійснюється в 30 країн. У 2019 році будинок отримав скульптуру Архангела Михаїла, що дивиться в смартфон.

Коньячний завод

Одеса однією з першої в Російській імперії отримала доступ до такого напою, як коньяк і в 1803 розпочала поставки до Франції. У 1840 році напій набув всесвітньої популярності і кустарне виробництво розширювалося. Одеський коньячний завод був заснований у 1863 році (1899 р. його викупив Микола Шустов, який розділяв виробництво з трьома синами) і до 1956 року вважався єдиним у країні. Особливість заводу була в тому, що процес виробництва був практично ідентичний тому, що здійснюється найкращими коньячними будинками Франції. У 1900 році “Шустов” отримав Гран-прі на всесвітній виставці в Парижі, після чого Франція розпочала повноцінне співробітництво із заводом. Як повідомляє Сайт “BestKV” , завод випускав близько 23 видів коньяків, 7 видів шампанського, 13 найменувань горілок. До його торгових марок належать “Шустов”, “Одеса”, “Золотий Дюк”, “Аркадія”, “Чайка” та інші. Завод володів близько 1000 га землі, де вирощували найкращі сорти винограду: Каберне Совіньйон, Шардоне, Мерло, а також близько 15 тис. га. бочок. На сьогоднішній день цех Одеського коньячного заводу вважається найбільшим у Європі. У 2018 році відкрився перший та єдиний в Україні – Музей коньячної справи Н.Л. Шустова, там представлено 6 залів: можна ознайомитися з технологією витримки коньяку, подивитися виставки та презентації, дізнатися про історію династії Шустових.

Вінзавод “Французький бульвар”

Завод з тривалою історією і приголомшливим ігристим. Ще в 1857 році в одеських катакомбах, професор медицини Віктор Енно та французький купець Франсуа Нуво відкрили підвал для зберігання та виготовлення вин. У 1889 році місце викупив Питоме виноробство Двору російського імператора Олександра III, а підприємство перейменували на «Центральний склад Питомого відомства» – як інформує Сайт “Википедия”. З початком 1900-х підвал був засипаний, а новий будинок спорудили спочатку “Французького бульвару”. З того часу вінзавод перейшов під управління не в одні руки. Під час румунської окупації назву змінили на “Винно-шампанський завод дирекції садівництва та виноградарства Одеського губернаторства”, а після визволення Одеси у 1944 році – “Одеський експериментальний винзавод”. Вже після 1985 року, завод розпочав активну та успішну роботу. Команда працівників складала понад 20 тисяч людей, а площа виноградників займала майже 14 тис. га. Почали з’являтись винні бренди: «Шабське біле», «Ркацителі одеські». Випускали шампанське, коньяк, ординарні вина. З 1997 року продукція стала випускатися під маркою “Французький бульвар”. Завод процвітав і розвивався ще не один рік, але часта зміна власника все занапастила. Вінзавод виставляли на аукціони та намагалися продати не один рік. Зрештою, 14 вересня 2021 року завод було продано. За договором, новий власник повинен зберегти роботу підприємства та повний штат співробітників протягом трьох років. А це означає, що ще якийсь час одесити та приїжджі зможуть насолоджуватися вишукуваннями від найкращого винзаводу міста.

Цементний завод

Одеський цементний завод відкрився у 1965 році. Завод став порятунком для Одеси та інших ближніх областей, адже на півдні країни, на той час не було подібних заводів та виробництв. У тому ж році була запущена піч, що обертається, №1, а в наступному – №2. Стрімкий розвиток заводу, дало змогу отримувати відмінні результати: запустили виробництво нового цементу, побудували залізницю для постачання сировини до районів та в сам завод, з’явилося гірське обладнання, збільшити обсяг промислового виробництва до 360 тис. тонн. У 1990 році на території заводу відбулися Всесоюзні збори «Основи підвищення ефективності виробництва цементу та якості контролю». У 2005 році завод придбала португальська компанія, а 2011 – половину акцій викупила швейцарська компанія. Однак це не вплинуло на якість роботи заводу: він постачає будматеріали до 35 країн світу та по всіх областях України, займає лідируючі позиції з виробництва та якості товару.

Кабельний завод

Одеський кабельний завод “Одескабель” розпочав свою роботу у 1949 році. Спочатку виготовляли кабелі слабкого струму, телефонні проводи, електрошнури, кабелі для міських телефонних мереж та радіочастотні кабелі. З початком роботи завод набув якоїсь популярності і став лідируючим. У 1994 році відбулася колаборація одеського кабельного заводу з американською компанією, проте успіхів не досягла через малу кількість замовлень. Після розпаду завод знову піднявся і входив до списку підприємств, що піднімають економіку України. Після 2000-х років, відкрився новий цех з виробництва LAN-кабелів, а також почали надавати допомогу школам, дитячим будинкам, будинкам старим і нужденним. З 2011 року завод почав займатися кабелями для теплої підлоги. Здобув перемогу у конкурсі якості продукції “100 найкращих товарів України”. У 2018 році завод вийшов на європейський рівень за рахунок нового обладнання. У 2019 році “Одескабель” відзначив свій ювілей – 70 років та став лідером у своїй галузі та конкурентоспроможним серед інших напрямів України.

More from author

Bluetti EB3A: огляд портативної електростанції

Портативні зарядні станції стають у пригоді за регулярних перебоїв з електропостачанням. Ці прилади забезпечують електрикою побутову техніку та різноманітні мобільні пристрої. Використовувати їх можна...

Як вибрати ідеальну клітку для пташок: Ключові фактори та поради

Коли приходить час купити клітку для папуги, важливо розуміти ключові аспекти вибору, які забезпечать комфорт та безпеку вашого пернатого друга. Незалежно від того, чи ви...

Що таке магістральні повітряні фільтри

Магістральні повітряні фільтри - це спеціальні фільтри, призначені для очищення повітряного потоку, що циркулює в системах вентиляції, кондиціювання повітря, та припливно-витяжної вентиляції у великих...
.,.,.,.,.