Серед різних підрозділів міської влади є один, який займається свого роду перетворенням обличчя міста, пише odesa.one.
Що таке ІТК і як їй сподобатися
Назва органу – Історико-топонімічна комісія (ІТК) при виконкомі Одеської міськради, яка об’єднує три десятка представників депутатського корпусу, лінгвістів, фахівців-урбаністів, краєзнавців. Комісію очолює заступник міського голови з питань гуманітарного спектру Павло Вугельман.
До завдань комісії входить затвердження змісту, встановлення і демонтажу меморіальних дощок в місті, назва і перейменування вулиць, провулків, площ і т.д..
Треба сказати, що домогтися того розгляду питання на комісії дуже складно. Прохач, людина, громадська організація, державна установа, має обгрунтувати своє клопотання, додати велику кількість документів. У ряді випадків потрібно зібрати підписи людей під клопотанням і резолюції профільних управлінь (департаментів). І тільки потім питання розглядається на комісії в присутності заявника. В процесі обговорення народжуються нові назви для старих вулиць або нові для тих шляхів міського сполучення або просторів, які з’являються. Хоча таке має місце не завжди.
Що було 28 квітня
Схожа ситуація сталася на останньому засіданні комісії. Хоча цьому передував фрагмент сесії Одеської міськради, що відбулася 28 квітня. В той день депутат міськради Віталій Саутьонков підняв питання про присвоєння імені Олега Губаря, відомого одеського краєзнавця, Почесного громадянина міста, який помер в березня цього року, вулиці або скверу. Ініціативу депутата від блоку ОПЗЖ підтримали всього 23 депутати. Тим часом, керівник фракції “Довіряй справах”, підконтрольної міському голові Труханову, Олег Бриндак нагадав, що колись департамент культури міськради прийняв рішення про те, що для увічнення пам’яті видатних одеситів потрібно чекати 10 років від дня смерті. Відверто кажучи, депутат покривив душею. При всій повазі до одеситки, кінорежисерові Кірі Муратової треба сказати, що в її честь вже є пам’ятний знак на Алеї зірок на вулиці Ланжеронівській, хоча з моменту її смерті пройшло чотири роки. Можливо, щодо Алеї зірок існують інші правила.
З іншого боку, можна було й не помітити “правило 10 років” з урахуванням того, скільки Олег Йосипович зробив для міста, для просування одеського бренду, для популяризації Одеси далеко за її межами.
Коли в ІТК згоди немає
Так чи інакше, а питання, що стосується увічнення пам’яті Олега Губаря, надійшов на обговорення згаданої вище ІТК кілька днів тому.
Під час засідання пропонувалося перейминувати на честь нашого Почесного громадянина Успенський провулок в історичному центрі Одеси або провулок Короленка, що з’єднує Софіївську і бульвар Жванецького. Депутат від партії «Європейська солідарність» Петро Обухів, взагалі, заявив, перейменування чого-небудь в центрі міста суперечило б принципам самого Олега Йосиповича, як ніби він особисто повідав свої принципи пану Обухову.
Підводячи підсумок обговоренню, член комісії, директор департаменту культури та туризму Тетяна Маркова запропонувала передати питання юристам її відомства, щоб ті підготували конкретні пропозиції, правові обґрунтування з метою винесення питання на наступне засідання комісії.
Буває, що згоду знаходять … навіть в ІТК
На останньому засіданні, зокрема, пройшло обговорення інших питань, яке пройшло досить гладко і привело до рішення про встановлення пам’ятника Лесі Українці, що треба визнати раціональним з урахуванням того, як велика поетеса ставилася до нашого міста.
Ще одним рішенням майже занедбаний пустир перетвориться в Генуезький сквер. Можливо, це послужить справі зміцнення дружніх відносин з італійським містом-побратимом. Однак, думається, не додасть любові до самої Одесі. Адже назва італійської Генуї відома далеко не всім, а ім’я Олега Йосиповича Губаря відомо величезній кількості одеситів. Цілком логічним було б назвати цей сквер на його честь, безумовно, після приведення його в належний вигляд. А поки ми завмерли в очікуванні рішення юристів-“культуристів” (за назвою департаменту, в якому вони працюють) і членів Історико-топонімічної комісії.
