Одеські ресторани з історією

Одеса завжди привертала увагу мільйонів туристів. Наше місто має унікальну енергетику, неповторний характер і дуже незвичайних людей. Це підтверджують люди, яким пощастило побувати в нашому місті і  повною мірою відчути на собі південний темперамент, одеську гостинність, неповторний гумор і величезну душевність, пише “odesa.one“.

Також практично всі гості нашого міста неодмінно, після закінчення перебування в Південній Пальмірі, роблять висновок, що Одеса-це сумісність не сумісного.

Адже тільки у нас величний і розкішний Театр опери та балету легко поєднується з чисто одеськими пляжами і легендарним Привозом з рибним запахом і пересудами продавців.

Актори, які брали участь в зйомках кінофільмів в Одесі стверджують, що думка про те, що “тієї Одеси вже немає” і “вся Одеса вже виїхала”, – дуже помилкова.

Так, досить почитати інтерв’ю акторів, які брали участь в зйомках улюбленоі і шанованої всіма одеситами кінокартини- “Ліквідація”.

Наприклад, Володимир Машков, який блискуче виконав роль Давида Марковича Гоцмана-легенди Кримінального розшуку Одеси, не переставав захоплюватися одеським характером і гостинністю, а Світлана Крючкова, яка зіграла роль тітки Песі, завжди відзначала саме одеських жінок, їх велику добру душу і життєлюбність, а режисер картини Сергій Урсуляк, хоча з часу зйомок пройшло вже чимало років, не припиняє дивуватися різнобічністю нашого міста і унікальним вмінням поєднувати в собі, на перший погляд, абсолютно несумісні речі.

Напевно всі перераховані вище характеристики одеситів і Одеси і є складовими секретної формули нашого міста.

І для того, щоб повною мірою володіти всіма якостями одесита, потрібно тут народитися, тому що людині ззовні повністю розчинитися в атмосфері Одеси, і головне, зрозуміти її, на жаль, не виходить.

Ще однією незаперечною якістю Одеси є вміння торгувати. І так було споконвіку, з самого початку існування нашого міста.

Напевно, цьому сприяла велика багатонаціональність Одеси. Адже в нашому місті завжди проживали і вірмени, і євреї, і грузини, і молдавани, яким також відомий секрет успішної торгівлі, і, мабуть, вони поділилися цим з корінними одеситами.

Коли місто тільки розвивалося, то мала місце, переважно, дрібна торгівля, а коли вже почала розвиватися мануфактура і економічний стан міста виходило на новий, більш високий рівень, в Одесі потихеньку почали з’являтися готелі і ресторації, які, як правило, в сучасному розумінні, представляли собою цілий сімейний бізнес, в якому було все чітко продумано, відрегульовано і відпрацьовано.

Так як наше місто має дуже багату і цікаву історію, темі ресторанів Одеси також відведена в ній окрема, не менш захоплююча сторінка. Як правило, гостям міста цікавий цей аспект нашої історії і вони із задоволенням дізнаються від екскурсоводів та гідів інформацію про становлення шикарних одеських ресторанів.

Парадокс полягає в тому, що деякі з цих закладів продовжують існувати і працювати по сьогоднішній день, продовжуючи свої історичні традиції та превносячи в них нові фарби і відтінки.

В Одесі є заклади, які існують з 19-го-початку 20-го століття, і які вже стали воістину культовими. Деякі з них відвідували Володимир Маяковський, Олександр Купрін, Іван Бунін, Олександр Пушкін і Микола Гоголь.

Саме про такі заклади Одеси піде мова в нашому сьогоднішньому матеріалі і ми розповімо Вам, які ж кафе і ресторани Одеси мають унікальну історію створення і продовжують своє існування по даний момент.

“Портер Паб”

Почати ми хотіли б саме з цього закладу, тому як він розміщений в курортній частині нашого міста, яка, як правило, в першу чергу привертає увагу туристів і гостей міста.

Говорячи про історію цього унікального закладу, слід почати з того, що в 1905-тому році в Одесі з’явився зимовий ресторан з красивою назвою “Аркадія”. Він був побудований для купця 1-ї гільдії Ушера Сігала за проектом архітекторів Отона і Бейтельсбахера. Будівля ресторану була розкішною. Адже в інтер’єр входили великі дзеркала, красиві плафони, паркетні підлоги. Ресторан був оформлений в стилі модерну. Після революції ресторан працював як їдальня.

1990-ті роки в цій будівлі відкрили ресторан “Південна Пальміра”. На сьогоднішній день, на місці цих двох ресторанів працює “Портер паб”.

Звичайно, на сьогоднішній день від розкішного інтер’єру, який існував свого часу у ресторані “Аркадія”, мало що збереглося. Але керівництво намагається підтримувати загальну аристократичну атмосферу закладу. Сучасним привнесенням в історію і роботу ресторану стало велике розмаїття авторських десертів і дев’ять видів авторського пива.

“Фанконі”

Цей заклад є невід’ємною частиною історії нашого міста, воно згадується практично у всіх документальних фільмах, знятих про “часи Михайла Япончика”, а також цю назву можна зустріти на сторінках творів геніальних письменників.

“Фанконі” – один з найвідоміших легендарних закладів в Одесі, який досить часто згадується в художніх творах. У ресторані бували такі великі особистості, як: Шолом-Алейхем, Олександр Купрін, Антон Чехов, Іван Бунін, Володимир Маяковський, Ілля Ільф і Євген Петров.

Цікаво, що в будівлі ресторану в свій час весь свій стан програв Юрій Олеша, а також тут знаходився штаб Михайла Япончика.

Ресторан був відкритий в 1872-гому році в центрі міста, на вулиці Катерининській. У 1920-тому році в приміщенні ресторану був відкритий «клуб военмора імені Шмідта». На сьогоднішній день, ресторан відомий своїми вишуканими стравами і багатою винною картою.

“Bernardazzi”

Цей заклад належить до кращих історичним ресторанам Одеси, і позиціонує себе, як винний ресторан міста.

На підтвердження цього, можемо відзначити, що “Bernardazzi” три роки поспіль був відзначений нагородою

Best of Award of Excellence від винного журналу Wine Spectator.

Сам ресторан знаходиться у дворі Одеської філармонії, архітектором якого є Олександр Бернардацці, в честь кого і був названий ресторан. У ресторані “Bernardazzi” зберігся шикарний аристократичний інтер’єр.

А раніше на місці “Bernardazzi” знаходився ресторан «Кузнєцова», який користувався особливою популярністю серед місцян і туристів.

“Гамбрінус”

Це ще одне легендарний заклад, який було оспівано одним із знаменитих письменників сучасності. Ким? Зараз розповімо.

“Гамбрінус” – це одеський пивний бар, який має свою багату історію, і про який знають і далеко за межами Одеси.

Важливо відзначити, що в кінці 19-того століття в Одесі працювали цілих три заклади “Гамбрінус”.

Так, в 1868-мому році був відкритий ресторан на Грецькій площі, потім відкрили ресторан у провулку віце-адмірала Жукова. А третій заклад “Гамбрінус” з’явився в 1897-мому році на вулиці Дерибасівській. Саме в цей ресторан любив заходити Олександр Купрін, який присвятив улюбленому закладу цілий твір з однойменною назвою.

Сучасний заклад “Гамбрінус” відкрився в 1966-тому році на вулиці Дерибасівській. У ресторані, як і раніше, панує справжній дух старої Одеси, аромат елітного пива і страв одеської кухні.

Ресторан “Олександрівський”

Фото: aleksandrovskiy.com.ua

Шикарний заклад, розташований на вулиці Леонтовича в Одесі також має свою неймовірно цікаву історію, якою ми поспішаємо з Вами поділитися.

Будівля ресторану розташовується в старовинному особняку, який був побудований в епоху царювання Олександра II.

Його власником був відомий одеський купець, меценат і колекціонер Йосип Конельський.

Він був з дитинства закоханий в античну Грецію і Рим, тому витрачав велику частину своїх доходів на колекціонування творів мистецтва. Саме тому будинок Йосипа Конельського став скарбницею і однією з кращих приватних колекцій антикваріату на півдні Російської Імперії.

В особняку Конельського зберігалася велика колекція античної скульптури і кераміки і чудова добірка живопису.

Подружжя Конельських були людьми гостинними і дружили з багатьма поетами, артистами і художниками. У 1910-тому році у них ціле літо гостював відомий поет-футурист, Велимир Хлєбніков.

Конельські регулярно влаштовували у себе звані обіди і вечері і були знавцями хорошої їжі. Що, до речі, допомогло родині після революції.

Уже під час НЕПу дочка Конельського організувала в своєму будинку невеличкий ресторан з верандою і столиками в саду.

Ресторан Конельські назвали “Олександрівський”. За однією з версій, ресторан був названий на честь царя Олександра, а по інший – на честь одного з членів сім’ї. У ньому подавали їжу, яку вони звикли готувати у себе вдома до революції. Це були страви, приготовані за старовинними дворянським рецептами, в яких переплелися російська і французька кухні.

Ресторан “Олександрівський” користувався в ті часи величезним успіхом. Але після закінчення НЕПу, він був закритий, а дочку Конельського з особняка відселили в звичайну комунальну квартиру. А на місці ресторану влаштували лабораторію, а потім особняк був покинутий.

Будівля довгий час залишалося занедбаним, поки в ньому не вирішили відродити пам’ять про Конельських, і не відновити ресторан “Олександрівський”.

На даний момент в цьому ресторані все так, як було заведено за часів імператора Олександра, коли в кращих ресторанах Імперії працювали талановиті і досвідчені кращі вітчизняні та французькі кухарі, коли в моду знову увійшла російська кухня, а французька з моди і не виходила.

Ресторан “Олександрівський” дуже відомий своїми найвишуканішими винами та шампанським, які, як і в післяреволюційні часи радували гостей в цьому шикарному ресторані-особняку.

Заклади, про які піде мова зараз, на жаль, не дійшли до наших днів, але вони, по праву займають почесне місце в нашому рейтингу історичних ресторанів Одеси.

Рибний ресторан на Приморському бульварі

Рибний ресторан на Приморському бульварі працював недалеко від Потьомкінських сходів. Він був побудований в 1906-тому році. В роки Радянського Союзу ресторан називався «Маяк». Тут любили відпочивати заможні туристи і сім’ї з дітьми. Поруч з закладом працював Лунапарк, де на атракціонах любили кататися діти.

Ресторан був закритий в 1964-тому році через аварійний стан. На сьогоднішній день ресторан не працює, і, на жаль, від нього залишилися лише мальовничі руїни.

Ресторан готелю “Петербурзький”

Одеський готель “Петербурзький” був відкритий в 1832-гому році на вулиці Катерининській. Він був побудований на Приморському бульварі за проектом Боффо і Мельникова. Готель був дуже популярним, там зупинялися знаменитості того часу. При готелі працював шикарний ресторан. Гості могли смачно поїсти з видом на Чорне море.

Сьогодні на місці готелю “Петербурзького” працюють ресторани, які часто змінюють один одного. Останнім з них був ресторан “Бульвар”, але він також уже припинив своє існування.

Ресторан Цезаря Отона

На початку 19-го століття, в Одесі за адресою Дерибасівська, 10, був побудований готель і разом з ним ресторан. Свого часу в номері номер 14 тут зупинявся великий російський письменник і поет Олександр Сергійович Пушкін. На першому поверсі знаходився ресторан, де трапезували постояльці.

Ресторан належав французові, Цезарю Отону. Ресторан неодноразово відвідував Олександр Сергійович Пушкін, і навіть написав про цей заклад у своєму безсмертному творі “Євгеній Онєгін”. Крім Пушкіна, тут бував і Микола Васильович Гоголь.

Історія легендарних одеських ресторанів зберігає багато цікавих фактів, таємниць і секретів. Шкода тільки, що деякі з них ми вже ніколи не дізнаємося, через припинення існування самого закладу, а також припинення передачі прекрасних традицій наступним поколінням.

Фото: Moyd.

More from author

LEAVE A REPLY

Please enter your comment!
Please enter your name here

Як одесит шахового короля Альохіна від розстрілу врятував

У 1919 році в Одесі світові шахи могли понести велику втрату. У підвалах НК.ледве не розстріляли шахову зірку і майбутнього чемпіона світу....

Про роботу одеських адвокатів в 19-тому столітті

Шкода, але в історії не збереглося прізвище та ім'я людини, яка була першим одеським адвокатом. Зате що ми знаємо точно, так це...

Про Осипа Пергамента – успішного і знаменитого адвоката Одеси 19-го століття

В одному з наших матеріалів ми розповідали про те, як працювали одеські адвокати в 19-тому столітті, які вимоги поширювалися на тих, хто...