Завершуючи добірку матеріалів про одеські будинки, на яких розташовані меморіальні дошки на честь людей і подій, ми торкнемося будівлі, в якій сьогодні працює школа № 10. Далі на odesa.one.
75-річна будова на Молдаванці
Цей будинок, який знаходиться майже на кордоні історичного центру Одеси і знаменитої на весь світ Молдаванки. У нього було кілька адрес, що змінювали один одного: площа Реввійськради, вулиця Манежна, вулиця Академіка Ясиновського і, нарешті, сьогоднішня назва – вулиця 10 Квітня.
За 75 років існування цієї будівлі тут навчалися майбутні військові моряки й льотчики, механіки флоту ВМФ. Головними ж господарями цієї будови були вчителі та учні школи № 10, яка працювала тут з 1937 по 1941 роки, і повернулася туди ж в 1958 році.
По обидва боки від головного входу розташовані меморіальні дошки в пам’ять про двох випускників Спецшколи ВПС, в пам’ять самої школи, а також – про школу ВМФ № 6.
Пам’яті двох космонавтів
Після загибелі командира екіпажу космічного корабля “Союз-11” Георгія Тимофійовича Добровольського в червні 1971 року школі № 10 присвоєно почесного звання “імені Г.Т. Добровольського “з встановленням меморіальної дошки на будівлі. Колись багато років тому, дошка була встановлена на воротах школи. З часом її перенесли на більш гідне і, погодимося, більш безпечне місце.
Доля звела майбутнього космонавта з цими стінами двічі: перший раз, в 1940 році, коли він хотів вступити до військово-морської школу, але не пройшов за віком; і другий раз, вже після визволення Одеси в 1944 році, коли він став учнем Спецшколи ВПС № 14, закінчивши її 1946 році.
Цікава передісторія наявності ще однієї дошки, також на честь льотчика, який навчався в школі ВПС. Таким учнем був Георгій Степанович Шонін, що став учнем школи ВПС у 1950 році. Пишу “став учнем”, оскільки Шонін школи не закінчив через її розформування. Після цього його перевели в знамените авіаційне училище в Єйську. Потім в кар’єрі Шоніна було ще два військово-повітряних освіти, що дозволило йому стати генерал-лейтенантом.
Восени 1959 він був відібраний в перший загін майбутніх космонавтів. Навесні та влітку 1968 він готувався до польоту на кораблі “Союз-6”, який здійснив з 11 по 16 жовтня 1969 року. Під час польоту був проведений експеримент зі зварювання металів в космосі.
Кілька років генерал-лейтенант Шонін служив в Одеському військовому окрузі, де був заступником командувача 5-ї Повітряної армії, а потім – заступників командувача військово-повітряними силами всього округу.
Проходячи службу в Одесі або за її межами, Георгій Степанович завжди знаходив час, щоб відвідати школу № 10 і, перш за все, поспілкуватися з вчителькою хімії Лідією Андріївною Паровою, яка вчила і його самого, і товариша по космосу Добровольського. Потім, через роки, вона викладала хімію учням школи № 10, часто розповідаючи про свої “зіркових” вихованців.
Тут працювали дві спецшколи
Коли йде розмова про меморіальні дошки, ми найчастіше їх ототожнюємо з людьми, в честь яких вони встановлені; рідше – в честь подій. І, вже майже ніколи ми не думаємо про те, що меморіальна дошка може бути присвячена навчальному закладу.
Перед нами якраз останній випадок – на будівлі школи № 10 встановлені інформаційні дошки в пам’ять про те, що колись в цих стінах готували майбутніх морських офіцерів і льотчиків. Говорячи про моряків, уточнимо, що багато хто з них стали адміралами, як, наприклад, Сергій Миколайович Лятоха, один з перших командирів атомного підводного човна; або Валентин Станіславович Томжевський, випускник школи 1941 року, Герой Радянського Союзу.
На благо Батьківщини служили випускники школи ВПС № 14. Про двох з них йшлося вище, залишається додати, що не менший внесок у справу розвитку авіації та космосу внесли інші вихованці цього навчального закладу, який прославив наше місто на весь світ.
