Видатний епідеміолог Богомолець: вихованець університетського середовища Одеси

24 травня 1881 року в родині земського лікаря, титулярного радника Олександра Михайловича Богомольця народився син, названий Олександром. Однак радість події була затьмарена тим, що мати майбутнього видатного вченого, Софія Миколаївна, перебувала в той час в Лук’янівській в’язниці, куди потрапила за політичними мотивами. Сашко Богомолець побачив її тільки в 1891 році, коли поїхав з батьком до неї в сибірське заслання. У цьому їм допоміг письменник Лев Миколайович Толстой. Далі на odesa.one.

Поїздка виявилася нелегкою, тим більше для 10-річного хлопчика, який заразився від матері туберкульозом, хворобою з високою смертністю в ті роки. Хлопчикові вдалося перемогти хворобу, а Софія Миколаївна померла в 1892 році, в неповні 36 років. Можливо, тоді виникла у зовсім юного Сашка Богомольця думка бути лікарем-інфекціоністом.

Дитинство і початок навчання

Освіту Сашко отримав спочатку вдома, потім – у Чоловічій гімназії при знаменитому Історико-філологічному інституті князя Безбородька, звідки випустився з похвальним листом.

Потім учнівське та студентське життя Олександра проходило в Кишиневі, куди він переїхав з батьком, потім – в Києві і, нарешті, в Одесі.

В університеті Одеси

У 1901 році Олександр Богомолець перевівся з Києва в Імператорський Новоросійський університет Одеси, де написав першу наукову роботу, присвячену питанням фізіології. Під кінець навчання на його рахунку було вже п’ять наукових публікацій.

У 1907 році О. Богомолець закінчив університет з відзнакою і був залишений асистентом на кафедрі загальної патології університету, якою керував професор Володимир Воронін.

Одеський період став одним з найяскравіших у житті академіка Богомольця. Там в 1909 році під керівництвом професора Вороніна захистив докторську дисертацію, а опонентом був сам Іван Петрович Павлов, знаменитий російський фізіолог, що дав високу оцінку роботі молодого вченого, який став наймолодшим російським доктором медицини, адже йому було лише 28 років.

Здобуття наукового ступеня дало можливість молодому фізіологові отримати посаду приват-доцента кафедри загальної патології Новоросійського університету.

У 1910 році Олександр Богомолець одружився з Ольгою Георгіївною Тіхоцкий, представницею знатного роду Малоросії, а в лютому наступного року у них народився син Олег, що продовжив справу свого батька і став великим вченим.

На цьому одеський період життя, в який у Олександра Богомольця відбулися найважливіші події в житті, закінчився. Його відправили для підвищення кваліфікації у паризьку Сорбонну, після чого він став професором в Миколаївському університеті Саратова.

Олександр Богомолець: видатний вчений і організатор медицини

Надалі О.О. Богомолець проявив себе організатором науки, заснувавши на Україні школи патологічної фізіології, ендокринології та ряду інших галузей медицини.

За його ініціативи Всеукраїнська академія наук ухвалила 9 травня 1934 року створення у столиці республіки Інститут клінічної фізіології. Проведені там дослідження надали важливий вплив на розвиток як вітчизняної, так і світової фізіології, патофізіології; таких розділів медицини, як імунологія, алергологія та ряду інших.

У роки війни з фашизмом лабораторії Інституту інтенсивно працювали над дослідженням фундаментальних проблем патофізіології, а результати досліджень знайшли застосування в практичній медицині. Багато співробітників пішли на фронт. Серед них був і один із провідних фахівців Інституту хірург Н.І. Іщенко. Завдяки досвіду його та інших фронтових лікарів, які широко використовували в польових умовах розробки дослідних колективів, створених О.О. Богомольцем, вони зберегли життя десяткам тисяч поранених. За ці подвиги колеги О.О. Богомольця були удостоєні високих державних нагород, а сам академік в червні 1945 року був нагороджений орденом Вітчизняної війни 1-го ступеня за організацію роботи української науки в умовах воєнного часу.

More from author

LEAVE A REPLY

Please enter your comment!
Please enter your name here

Ніжні і відважні: одеські дівчата-байкери, які надають екстрену мотодопомогу

Якщо говорити про дівчину на мотоциклі, в голові відразу з'являється образ стереотипної байкерші. Однак досить подивитися на кожну нашу героїню, і думка...

Одеська морехідна школа, якої більше немає

Середина 19-го століття стала для Одеси періодом бурхливого зростання інфраструктури, притаманної великому адміністративно-політичному, господарському центру. У 1865 році в місті відкрилися Імператорський...

Ераст Андрієвський – основоположник вітчизняної курортології

На початку 1833 року дивізійним лікарем в управління новоросійського і бессарабського генерал-губернатора графа М.С. Воронцова прибув доктор медицини Ераст Степанович Андрієвський. При...