Володимир Сидоренко – легенда освіти Татарбунарського краю

Ми звикли до того, що Бессарабія славиться своїми виноградниками, полями соняшників, томатів, пшениці. Її водні простори багаті різними видами риби, в степах люблять відпочивати люди та птахи. 

Цей край, особливо Татарбунари та їхні околиці, мають славу кузні випускників шкіл, які мають ґрунтовні знання. А серед фахівців, справжніх майстрів педагогічної справи, які надавали ці знання, був Володимир Сидоренко, якій, на жаль, пішов від нас наприкінці 2021 року. 

Тисячі кілометрів за пошаною й повагою

Саме дивне з біографії маестро педагогічної праці було те, що до свого Олімпу майстерності він подолав шлях у три з половиною тисячі кілометрів. Першою зупинкою на шляху уродженця уральського міста Сєров була Лохвиця, куди повернулася родина після війни. В місті, яке дало Одесі автора музики її Гімну І. Дунаєвського, Володимир закінчив педагогічне училище. Ця подія відбулася у 1964 році. Молодого фахівця згодом розподілили на південний захід України та Одещини. Там його зустріла школа-восьмирічка Безім’янки. Починав він як простий учитель. Паралельно заочно навчався на історичному факультеті університету ім. І. Мечникова. Закінчивши виш, він став директором свого навчального закладу. 

В Безім’янці він побудував свою сім’ю. У 1967 році зіграли весілля. В селі досі пам’ятають це весілля. Ставши головою молодої сім’ї, Володимир взявся за благоустрій свого гніздечка. Він став ініціатором того, щоб Марія отримала професію бібліотекаря. В сім’ї Сидоренків завжди панували взаємні любов та повага. Із дружиною Марією вони виховали двох прекрасних донечок.

У керма шкіл та освіти великого району 

Значний відрізок свого життя Володимир Сергійович присвятив освітянській праці: з 1973 по 1976 рр. він обіймав посаду директора середньої школи у с. Трапівці, а з 1976 по 1984 рр. – ту ж посаду у Татарбунарській середній школі.

Колективи, які очолював славетний освітянин, завжди були одними із провідних в області. Вони неодноразово здобували лаври переможців обласних змагань за кращу підготовку закладів освіти до нового навчального року. 

В період с 1984 по 2005 рр. В.С. Сидоренко був очільником освіти всього Татарбунарського району. Він відповідав за діяльність двох десятків шкіл, в яких працювало кілька сотень вчителів та виховувались тисячі школярів та сотні малюків дитсадочків. 

Роки, упродовж яких Володимир Сергійович очолював Татарбунарський РайВНО, стали періодом розквіту шкіл району. Він постійно надавав підтримки учителям, директорам навчальних закладів. З особливими повагою і піклуванням відносився до молодих педагогів. Вимогливість керівника, його людяність та від­даність освітянській справі були відповідно оцінені жителями району. Його обирали делегатом з’їздів учителів, депутатом районної та обласної рад. Володимир Сергійович отримав велику кількість подяк, грамот за працьовитість, наполегливість та професіоналізм. Його було вшановано почесним знаком «Відмінник освіти України». За значний особистий внесок у розбудову національної системи освіти, впровадження сучасних форм навчання та виховання молоді йому було присвоєно почесне звання «Заслужений працівник народної освіти України» (1991 р.).

More from author

Заробіток у Dragon Money, Dota 2 у шкільній програмі та інші тренди в ігровій індустрії

Сучасна аудиторія не уявляє життя без використання можливостей, які відкривають ПК та смартфони. У цій сфері є два великі гіганти: комп'ютерні ігри та стрімінгові...

Академічна мобільність у житті студентів університету імені Мечникова

Нещодавно завершився навчальний рік у навчальних закладах повного циклу середньої освіти. Школярі здають підручники за минулий навчальний рік, одержують нові. У багатьох сім'ях, які...

Робота в Одесі: актуальні вакансії, заробітна плата та де шукати?

Через війну багатьом українцям на жаль довелося покинути свої будинки. Хтось виїхав за кордон, а кілька мільйонів просто перемістилися по країні. Таким чином, в...