Будні і свята фонетистів університету імені Іллі Мечникова

Недавно Одеський університет імені І.І. Мечникова відзначив своє 156-річчя. В цей день було багато поздоровлень і побажань від колишніх випускників, які сьогодні займають державні, громадські, дипломатичні посади. Така увага до рідного вишу викликає тільки позитивні емоції.

Були привітання і від тих випускників, які сьогодні працюють за кордоном, що стало можливим, завдяки багато в чому знанням з іноземних мов, їхньої лексики і граматики, хорошій вимові. Далі на odesa.one.

Гарна фонетика – запорука правильного розуміння

Часом люди, далекі від специфіки викладання мов, кажуть, мовляв, навіщо звертати увагу на те, як ви вимовляєте слова – все одно зрозуміють! Звичайно ж зрозуміють, але питання в тому, що і як зрозуміють. А на самій-то справі фонетичні нюанси можуть винести говорить на хвилю успіху і порозуміння або, навпаки, втопити у свідомості співрозмовника. В англійській мові, наприклад, довгота звуку відрізняє “вівцю” від “корабля”, а у французькому носова вимова – “п’ять” від “сухий”. Думки про це намагаються протягом десятків років донести викладачі фонетики факультету романо-германської філології ОНУ імені І.І. Мечникова. У них, судячи із успіхів випускників, це виходить непогано.

Одеська фонетична школа

Одеська фонетична школа відноситься до одного з найбільш вікових наукових напрямків міста і, до того ж, однією з найпопулярніших в нашій країні і колись на теренах величезної країни Рад. Багато університетів країни мали і мають за честь запрошувати одеських фахівців-фонетистів на конференції, науково-практичні семінари або в якості опонентів при захисті кандидатських і докторських дисертацій.

Основи наукового підходу до вивчення фонетики були закладені Олександром Івановичем Томсоном, який створив в кінці 19-го століття в нашому університеті другу в Росії лабораторію експериментальної фонетики (ЛЕФ).

На жаль, сьогодні про її роботу відомо дуже мало, швидше за все, вона перестала існувати під час закриття університету і його перетворення в Інститут народної освіти.

У 1957 році за дорученням керівництва лабораторія була відновлена, хоча профільного факультету іноземних мов ще не було. Першою завідувачкою ЛЕФ стала кандидат наук Тамара Олександрівна Бровченко, яка захистила в 1975 році докторську дисертацію. Лабораторія була обладнана звукозаписними і звукоаналізірующімі приладами, що сьогодні виглядало б анахронізмом, але 60 років тому то була сучасна техніка!

З 1963 по 1987 роки на базі лабораторії були підготовлені і згодом захищені три докторські дисертації. Крім Т.А. Бровченко, докторами наук стали Валентин Григорович Таранець і Емма Олександрівна Нушікян, які протягом багатьох років були керівниками і консультантами інших вчених.

Хранителем фонетичних традицій і душею лабораторії став згодом старший науковий співробітник, кандидат філологічних наук Володимир Григорович Волошин. Закінчивши Одеський інститут зв’язку, він довгий час працював інженером-зв’язківцем, викладав фізику дітям, але остаточно сформувався як великий фахівець в стінах університету імені І.І. Мечникова, де спочатку працював лаборантом, а потім і керівником лабораторії, якій віддав понад 20 років життя, за які на базі лабораторії і при технічній підтримці доцента Волошина було захищено більше 20 кандидатських і одна докторська дисертація з прикладної фонетики.

На сьогоднішньому факультеті РГФ, як і раніше, поважають фонетику. Фахівці високого класу намагаються прищепити студентам правильну вимову, а не те, що часом проповідують на деяких курсах, видаючи за норму американський, шотландський та інші варіанти звукового оформлення думок. Основу такої роботи складає кафедра теоретичної і прикладної фонетики англійської мови, якою сьогодні керує професор, д.ф.н. Ніна Олександрівна Кравченко. Її колега, також професор-фонетист і доктор наук, Наталія Олександрівна Бігунова очолює кафедру іноземних мов гуманітарних факультетів.

Факультет РГФ: фонетисти можуть бути хорошими артистами

Фонетисти університету вміють не тільки добре працювати, а й непогано відпочивати. Викладачі та студенти є активними учасниками традиційного свята Дня факультету РГФ, команди факультету, яка бере участь в змаганнях художньої самодіяльності на Кубок ректора. В тому, що факультет РГФ є володарем найбільшої кількості нагород цих змагань, є вагомий внесок фахівців, що відповідають “за звуки і інтонацію”.

Особливим святом кафедри фонетики є день кафедри, коли у сценічній формі проводиться свого роду звіт про виконану роботу, викладачі та студенти жартують, виконують веселі номери. Для цього, як то кажуть, всі засоби хороші, в тому числі і цифрові інтерактивні платформи, які стали використовуватися в дні пандемії і самоізоляції.

У ці дні виповнюється 20 років з дня прем’єри Свята фонетики.

“Двадцятирічну традицію проведення щорічного святкового звіту по освоєнню фонетичних навичок студентами 1 курсу англійського відділення факультету РГФ не зупинити ніяким епідеміям! (переклад – В.О.)”, – читаємо ми на сторінці Facebook факультету.

Не маючи можливості провести свято “вживу”, студенти вирішили представити на суд глядачів відеоматеріали, в яких вони демонструють не тільки англійську вимову і акторську майстерність, а й таланти сценаристів, кінорежисерів і операторів.

Досвід показує, що факультет романо-германської філології вміє не тільки серйозно працювати, давати знання майбутнім перекладачам, вчителям, журналістам, а й відпочивати, незалежно від форс-мажорів. А відпочинок цей – активний, як то кажуть, без відриву від основної роботи: для когось – навчання, для когось – викладання.

More from author

Зустріч із юною чемпіонкою України

У школі № 72 Київського району Одеси в рамках олімпійського уроку відбулася зустріч учнів з чемпіонкою України серед кадетів зі стрільби з лука Поліною...

Поліна Гузь: ветеран-педагог з села Доброслав

Багатьом жителям в селі Доброслав відомо ім'я Поліни Петрівни Гузь, ветерана педагогічної праці, Відмінника освіти Радянського Союзу. Серед усіх пір року Поліна Петрівна найбільше любить...

“В магазин тільки з ковід-сертифікатом” або як в Одесі вступили в силу нові правила

Понеділок, 18-того жовтня, ознаменувався для Одеси офіційним переходом в "червону" зону і вступом в силу нових карантинних правил, які спричинили за собою деякі нововведення,...