Одеська ювелірна фабрика, або для прикрас будь-який вік гарний

Одеський ювелірний завод був одним із наймолодших підприємств міста, хоча місцеві ювеліри були знатними майстрами своєї справи. Слава про них йшла у різні кінці світу. Чого варте ім’я знаменитого Леві Цитрона. Більше на odesa.one.

Завод, який виробляв прикраси, зокрема широкий асортимент обручок, був побудований у 1950-х роках на вулиці Софіївській. Розташування поблизу бульвару, в самому центрі міста, було дуже обґрунтованим. Адже ювелірне виробництво – особливе. Воно відрізняється від виробництва верстатів, важких кранів, автомобілів. Як і створення музики чи поезії, воно потребує тиші. А в тому районі й у ті роки вона була. Її порушував лише шум Судноремонтного заводу та портових кранів. А ще в тому кварталі можна було почути шум маленьких одеситів, які відвідували сусідній дитячий садок.

Ювелірній творчості сприяли як руки майстрів, а й оточення у вигляді Художнього музею, Публічної бібліотеки, алей бульвару.

Історія заводу почалася з … уманської ялинки 

Важко сказати, чому для будівництва заводу обрали місце у центральній частині. Але в цьому є певний історичний підтекст. Річ у тому, що саме там, де виникло підприємство, 1811 року міські аристократи проводжали старий рік. Для урочистостей з уманського парку графів Потоцьких привезли ялинку – головний персонаж урочистості. Як стверджує видання folga.com.ua, на святі була шестирічна дівчинка, яка найбільше чекала на чари. Дівчинку звали Софією. Вона була дочкою імператора Олександра Першого та його фаворитки княгині Марії Наришкіної. Через сирий клімат столиці дитину вирішили перевезти на південь імперії, а там перечекати зиму.

Заради коханої дочки княгиня Марія влаштувала новорічний бал, на який запросили маленьких одеситок. У цій задумі Наришкіної допоміг граф Луї Рошешуар, родич градоначальника Рішельє та його секретар.

Свято, яке влаштували для дітей, зібрало велику кількість вигнаних дорослих. Тут побували сам Арман де Рішельє, граф Потоцький із дружиною Софією, інші вельможі. І, звичайно, жіноча частина гостей не могла бути без ювелірних прикрас! Може тому саме на цьому місці за 140 років з’явився ювелірний завод? Історія замовчує.

На тому ж місці півтора століття опісля

На заводі виготовляли найрізноманітнішу продукцію, починаючи від обручок та виробів з дорогоцінними каменями, закінчуючи спеціальними замовленнями для лідерів країни. Коли в нашій країні люди почали звертати увагу, під яким сузір’я Зодіаку хтось народився, на заводі стали виготовляти відповідні кулони. Такий виріб був хорошим подарунком дорогій і близькій людині.

Найкрасивіша продукція була виготовлена ​​в 1970-80-х роках. До цього періоду належить каталог виробів заводу.

У заводу був фірмовий магазин “Райдуга”. До нього, як кажуть, не заростала народна стежка. Здавалося, охочих купити щось із ювелірної продукції більше, ніж самих виробів. Ті, кому не вдавалося купити прикраси, заздрили щасливчикам. В особливій пошані у поціновувачів прикрас були кільця “Маркіз”. Так у радянські часи називали персні, прикрашені каменем у вигляді човника. Найпопулярніші були золоті «маркізи» з різноколірними фіанітами – штучно вирощеним камінням. У роки процвітання заводу ці прикраси були ознакою того, що у жінки «життя вдалося» або, вона живе, як мінімум, не гірше за інших.

Були в асортименті заводу вироби для найменших. То були маленькі золоті кулони-підковки. Їх дарували першокласницям мами, бабусі та тітки – на щастя. Таким чином, маленькі модниці ставали володарками першої золотої прикраси.

Треба сказати, що після розпаду СРСР завод ще довго тримався на плаву. Він припинив своє існування у 2009 році, пізніше було знесено його приміщення під забудову багатоповерхівками.

Припинив своє існування магазин “Райдуга”, а його приміщення віддали Генеральному консульству Греції в нашому місті. Проте, у місті з’явилася велика кількість ювелірних магазинів, у яких продають прикраси на будь-який смак та розмір гаманця. Але, на жаль, серед них немає виробів одеського виробництва.

More from author

Історія тютюнового виробництва Одеси

З самого свого заснування, коли в місті ще не було церков та навчальних закладів, рахунок населення йшов ще на сотні, Одеса вже отримала неформальний...

Де навчалися одесити 1830-х років

У 1832 році в Одесі, якої ще не було й п'ятдесяти років, було створено навчальний округ, піклувальником якого став відомий діяч у сфері освіти...

Модний та якісний одяг великих розмірів

На сьогоднішній день ринок одягу є настільки великим і розвиненим, що красиво та модно одягнутись може кожен. Причому для цього зовсім не обов'язково витрачати...
.,.,.,.