Одеса завжди відрізнялася тим, що в її навчальних закладах плідно працювали фахівці різного віку, які закінчили місцевий університет або приїхали в місто з інших регіонів величезної імперії. Хорошим прикладом в цьому сенсі є Одеська третя чоловіча гімназія, про яку ми вже писали, розповідаючи про її директорів.
Свого роду сполучною ланкою між директором і учнями гімназії були вчителі, пише odesa.one.
Митрофан Орлов: учитель і організатор освіти
У викладацькому колективі гімназії працював досить молодий викладач Митрофан Александрович Орлов, що знаходився, кажучи термінами того часу, у службі з 1880 року. З 4 грудня 1893 року по серпень 1905 року був директором Першої херсонської чоловічої гімназії.
Варто відзначити, що в 1902 році він М.А. Орлов став дійсним статським радником, а з березня 1914 був на службі в Міністерстві народної освіти.
Крім викладацької діяльності, цей фахівець займався ще й методичними розробками, правилами для вступників у різні навчальні заклади, складанням програм чоловічих гімназій і прогімназій.
Олексій Флеров: чверть життя з Одесою
У 1888 році в Одесу після закінчення Петербурзького університету приїхав викладач словесності і педагогіки Олексій Флеров, з роботою якого змогли познайомитися учні кількох гімназій міста, в тому числі Третьої чоловічої, а також курсанти Одеського кадетського корпусу.
У 1889 році Олексія Флерова обрали членом історико-філологічного товариства, він також став редактором «Педагогічного збірника».
У своїй роботі Олексій Павлович звертав особливу увагу на питання орфографії. Саме в роки роботи в Третій гімназії він опублікував свої статті «Несумісність диктування з істинними завданнями викладання рідної мови» (1901), «Російська мова в школі і зло сучасного правопису» (1903), «Досвід побудови нового методу навчання російській правопису» (1904 ), «Основи російського правопису» (1905).
Олексій Флерів був серед тих фахівців, які направили уряду Росії Маніфест, що стосується реформи правопису.
У 1913 році Олексія Павловича перевели в Петербург, де він викладав словесність майбутнім військовим, а також продовжував друкуватися в «Педагогічному збірнику» та інших видання.
П.І. Потапов: педагог і громадський діяч
У 1907 році на роботу в гімназію прийшов 25-річний Петро Йосипович Потапов, уродженець Тамбовської області і випускник відділення російської мови і словесності Ніжинського історико-філологічного інституту.
Працюючи з дітьми, педагог розповідав їм не тільки, як треба писати і говорити по-російськи, але і давав їм відомості з історії російської мови. На його думку, в гімназіях було ввести курс історії російської мови. Свої думки він виклав у 1916 році книзі «До питання про введення в курс середньої школи історії російської мови».
Цікавився Петро Йосипович історією і стилістикою літописів, чому присвятив деякі свої роботи.
Талант викладача Потапова відзначили в Імператорському університеті, куди він перейшов в 1911 році на посаду приват-доцента на кафедру російської мови та словесності. Крім основної роботи, П.І. Потапов брав участь в діяльності різних професійних організацій, в тому числі Педагогічного товариства Одеси. А в 1920-х роках працював у комісії з ліквідації неписьменності серед трудящих.
У навчальному закладі, яке розташовувалося в мальовничому районі нашого міста, працювали і інші викладачі, які виховали майбутніх юристів і економістів, вчених і культурних діячів. Всі вони можуть і повинні скласти предмет публікацій і в ЗМІ.
