На початку 19-го століття швидке економічне зростання Одеси та її околиць. Наше місто стало торговою брамою на півдні країни. Важливу роль його зміцненні грали іноземці, знайомі з практикою роботи європейських портів. Більше на odesa.one.
Перші кроки у важливій справі
У 1806 році за підтримки губернатора того часу Армана Рішельє побачила світ контора морського страхування. У 1808 з’явилися Імператорське страхове Греко-російське товариство. Вони дали майже 100 відсотків чистого прибутку на акцію. Війни з Туреччиною та Францією загальмували будівничі процеси.
На щастя, після наполеонівських війн розпочалося відродження як економіки Одеси, так і всього Північного Причорномор’я. Після перемоги над Наполеоном життя на Чорному морі знову пожвавішало, а розвиток Одеси як міста-порт вимагав урахування особливостей ведення такого господарства, зокрема страхової діяльності. За матеріалами, знайденими в одеських архівах фахівцем-архівознавцем Лідією Білоусовою, відомо, що одними з перших одеських страхувальників були грецькі юристи. У місті відкрилося небагато профільних контор, які очолювали елліни Іван Дестуні, Дмитро Інглезі, Дмитро Палеолог.
Морське страхування – необхідна галузь порту, що росте
У 1825 році в Одесі було створено нову страхову компанію, яка у 1830 році припинила свою діяльність. Вважають, що її дії не були досить ефективними. До того ж, ймовірно, їй було складно конкурувати з колегами із Феодосії, які створили своє страхове товариство у 1819 році.
Незважаючи на такі події, в Одесі інтерес до страхової справи не вщух.
Особливо були зацікавлені у існуванні компанії, яка могла б страхувати вантажі та перевезення, одеські купці. У 1830 р. вони звернулися з проханням про створення такої компанії до губернатора Михайла Воронцова, відомого своїми стараннями на благо міста та всього краю. Граф підтримав купців, тим більше, що вони самі розробили контракт та форму акцій. Завдяки загальним зусиллям у червні 1830 року у Петербурзі було підписано Указ № 3742 про заснування нашому місті на п’ятирічний термін, з 1 жовтня 1829 по 1 жовтня 1934 року, спеціалізованої компанії для “страхування морських небезпек”. Компанія мала право продовжувати термін своєї діяльності після закінчення попереднього.
За умовами указу, до складу компанії увійшли виключно купці і “особи, які можуть сприяти добробуту цього закладу”.
Капітал нової компанії становив 400 тисяч рублів, розділених на 400 акцій. Кожен із акціонерів міг придбати не більше 25 акцій, але з правом перепродажу. Самі ж акціонери обирали трьох директорів та двох ревізорів на 3 роки. До обов’язків директорів входило підписання кожної акції (підписували всі), а зібрані гроші вносити до Одеської контори державного комерційного банку. У своїх діях директори повинні були чинити розсудливо щодо суден та їх капітанів, враховуючи час та якість запропонованого ризику.
На ревізорів покладалися завдання щодо розгляду конторських справ, перевірки її книг та балансів.
Вбачаючи перспективу кількості роботи, якою займатиметься страхова компанія, у Петербурзі видали новий Указ із порядковим номером 3743, яким засновувалася друга Страхова контора. Дата прийняття указу була такою самою, як і для первістка. І, нарешті, 13 лютого 1832 року у місті заснували Третю компанію.
Заснування Страхових компаній в Одесі та інших містах призвело до того, що у 1844 році страхування як вид економічної діяльності вийшло на рівень держави. Досвід, накопичений компаніями, став у нагоді в подальшій діяльності не тільки страхувальників, а й пароплавних компаній, у тому числі і РОПіТ, яка з’явилася в нашому місті в 1856 році.
